США і ЄС міняють стратегію щодо нашої війни. Що це означає?
Протягом останнього тижня відбулося кілька важливих зсувів в стратегіях (саме в стратегіях, а не тактиках) головних акторів нашої війни. І ми переходимо від переговорів Вашингтон — Москва до переговорів США — ЄС — КНР
1. Трамп, виглядає, усвідомив персональну роль Путіна в зриві всіх можливих домовленостей. Для нас це може здатися банальним, але це тектонічний зсув. Трамп не мислить інституціями, а мислить виключно персоналіями. І Путін перетворився з договороздатної на недоговороздатну людину, яка є джерелом всіх проблем. Більшість лідерів ЄС це зрозуміли трохи раніше.
2. Виходячи з цього, ми маємо ситуацію при якій, з великою долею імовірності, колективний Захід почне транслювати світові саме концепцію недоговороздатності Путіна, який, до того ж не може захистити своїх союзників. Своєю чергою ця ж теза буде ретранслюватися в Росію та в російські еліти.
Це не означає, що буде переворот. Це означає, що концепція "нет Путина — нет России", почне перетворюватися (для еліт) на "нет Путина — у тебе есть будущее".
3. На сьогодні США мають дуже обмежений інструментарій для реального тиску на Путіна. Я неодноразово писав, що закон Грема має доволі обмежені можливості. І він може реально запрацювати лише в тому випадку, якщо буде досягнуто компромісу з Індією та Китаєм, які є головними споживачами російської нафти. По суті, цей закон — це не лише про Росію, але, перш за все, про переговори США та Китаю.
Читайте також: Трамп vs Путін: Диктатор викинувся з вікна можливостей
4. На цьому тлі дуже важливою є заява Урсули фон дер Ляєн що "Підтримка Росії в повномасштабній війні проти України з боку Китаю неприйнятна для Європейського Союзу. Це питання стане визначальним у відносинах між Пекіном і ЄС". Європа є ключовим торговим партнером КНР і Китай продає в Європу на 305 млрд більше, ніж купує. Звичайно, ринок Китаю також дуже важливий, адже він складає 213 млрд євро. Європа дуже не хотіла б торгової війни з Китаєм на тлі рецесії в європейській економіці. Але ця заява — це початок довгих переговорів, де одним з питань є Україна.
5. Я неодноразово говорив, що ми є частиною великих переговорів США — ЄС, а від позавчора, видається, де-факто, розпочався складний переговорний процес ЄС — Китай, і в нову фазу перейшли переговори Пекін — Вашингтон. І в усіх цих процесах Україна займає певне, але вагоме, місце. Я також неодноразово говорив, що ці переговори (перш за все, ЄС — США) - ключові для завершення війни в Україні.
Читайте також: Зброя від Трампа: утриматися від ейфорії
6. Про таймінг говорити складно. Раніше я вважав, що ці процеси почнуться в жовтні — листопаді. Зараз, завдяки тупості Путіна, процеси дещо прискорилися. Але вони точно не будуть швидкими. Я вважаю, що перші результати ми побачимо не раніше кінця поточного року., хоча більш реально лютий-березень 2026. Але я завжди стараюся бути більшим песимістом ніж оптимістом в таких прогнозах.
7. Днями МЗС презентував нову структуру міністерства і там немає окремого департаменту (управління) Китаю. Наша дипломатія продовжує удавати, ніби Піднебесна — це не полюс світу, а просто велика важлива держава. Як на мене, це глибинна помилка.
Про автора: Вадим Денисенко, політолог.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе