США, Китай, Україна: диспозиція сторін

США 

Головне, що ми маємо зрозуміти — з появою Кушнера, виглядає, відбулася зміна переговорної стратегії. США розділили наші переговори всього на дві частини. Умовні 28 пунктів Віткоффа та Дмітрієва розділені на 27 і 1. Спочатку американці домовляються з росіянами про все, а потім, вважають, що зможуть дотиснути нас з територіями. Це кардинальна зміна підходу. І кардинальне зменшення ролі України в переговорах, при повному ігноруванні ЄС. 

Окремо треба звернути увагу на те, що переговори в Москві, видається, звелися перш за все до фінансового питання (питання вигоди для американців). І, мабуть, ми маємо ще одну проблему: росіяни наближаються до того, щоб розділити переговори про Україну та переговори Росія-США. Це один з головних викликів на які немає відповіді. 

Також хочу звернути увагу на те, що головна ціль переговорів для росіян не території. Головна ціль — повернення Росії в гру. А головна ціль США — мир за будь-яку ціну і гроші. Щодо Європи, то вона хоче просто безпекових гарантій. І їх їм дадуть.

Читайте також: Ейфорія Кремля, або На чому тримається логіка Путіна

На цьому фоні варто відзначити одну подію, яка пройшла мало поміченою у нас: у сенаті відбулися слухання про викрадення українських дітей росіянами в якому взяли участь цілий ряд дуже впливових політиків з обох партій та наш посол Ольга Стефанишина. Практично всі спікери говорили одне: повернення дітей є безумовною передумовою до переговорного процесу. Нагадаю, що це питання є одним з пріоритетів Меланії Трамп і воно буде в фокусі уваги самого Трампа. 

Китай

Виглядає, КНР починає дуже акуратно і дуже точково включатися в переговори. Візит міністра закордонних справ Китаю до Москви за три години до переговорів Віткоффа, Кушнера та Путіна явно був не випадковим. 

Гра Китаю, як я її розумію, така: 

• КНР старається не допустити "зрощення" Росії та США в питаннях економіки (перш за все рідкісноземи та північний морський шлях).схоже, послання Ван І було саме про це.
• КНР вважає, що без Пекіна неможливий сталий мир у Європі, а відтак, навіть після підписання договору про мир, і ЄС, і Україна будуть змушені звертатися до Китаю. Тому, цілком реально, що на цьому етапі ми можемо і не побачити Китай.
• Питання цього майбутнього миру Китай буде увʼязувати з Тайванем. 

Україна на цьому полі взагалі не гравець. На жаль.

Читайте також: Переговори в Москві. Чому пора говорити про фінансування України до 2030 року

Україна 

Ми стоїмо напередодні глибокої фінансової кризи, помноженої на високу ймовірність появи серйозних вуличних акцій протесту. 

• Перспектива того, що Україна отримає репараційний кредит стає мінімальною. А відтак, бюджетна дірка в 30 млрд доларів стає дуже реальною. 
• Доходи бюджету-2026 мають зрости приблизно на 500 млрд. Це з тим, що збори доходів за 10 місяців цього року виконано на 77% і на кінець року, ми можемо мати невиконання плану, як мінімум, в 300 мільярдів. Іншими словами, станом на зараз маємо реальну бюджетну дірку в 1 трильйон. 
• До березня Рада має прийняти закони про введення ПДВ для ФОПів. Це загрожує серйозною проблемою виникнення вуличних акцій протесту. 

Що з цим всім робити — відповідей просто не існує. І це все на фоні того, що політична криза не подолана. Звільнення Єрмака без перезавантаження уряду і відкритої дискусії про нові правила гри, просто відтерміновує цю саму кризу.

Джерело

Про автора: Вадим Денисенко, політолог.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.