А якщо не він, то будь-хто, хто робитиме те саме, що робить він. А розпаду своєї країни вони, звісна річ, не хочуть і бояться. Тому готові підтримати збереження цілості своєї держави навіть ціною яких завгодно злочинів, які чинитиме влада від їхнього імені й для їхнього блага.
Це цинічний, але цілком раціональний і навіть по-своєму чесний вибір — настільки, наскільки може бути чесним злочинець, який свідомо йде на злочин, або його спільник, який свідомо схвалює цей злочин.
Читайте також: Псевдовибори Путіна: Росія переймає досвід Ліберії
Уникнути цього вибору росіянин може лише трьома способами.
Перший нечесний: удавати, що можлива якась інша Російська імперія, не людоїдська, а добра й ліберальна. Це казочки, які російська "опозиція" з перемінним успіхом намагається продавати західним політологам і політикам.
Другий теж нечесний: просто сховатися й перечікувати.
Третій єдино чесний: боротися за остаточний розпад цієї імперії. Але на це дуже мало хто наважується. Хоча лише таких росіян я готовий щиро визнати нашими союзниками.
Про автора. Олексій Панич, філософ, член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу, блогер.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.