Можливо, ми приречені на це — вигризати території буття, свободи, життя, людяності в географії, яку так легко захоплюють сили ніщо, рабства, смерті, лайна, безнадії. В географії, де для цих сил немає надійних стін.
Українська воля - це не просто свобода, це свобода, оточена неволею, яка проростає попри неволю, яку постійно вбивають, але вона проростає все одно.
Це свобода там і тоді, де вона здається неможливою. Життя там і тоді, де його немовби вже мільйони разів вбивала смерть. Людяність там і тоді, де вона оточена нелюддю.
Читайте також: Про силу невидимих
Ніколи не відомо, чи це можливо взагалі. Поки ти живеш у цьому режимі "попри" - ти не знаєш, чим це завершиться. А якщо ти переможеш — твої діти про це забудуть.
Ось такий екзистенційний експеримент. Постійний тест, хто кого переможе.
Але поки є це маленьке слово "попри", життя не здається.
Про автора. Володимир Єрмоленко, письменник, голова Українського ПЕН
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.