Відсутність заборони діяльності РПЦ – це продовження війни

Він аргументував це тим, що в США впливові протестантські кола дуже чутливі до питань свободи совісті, і після ухвалення цього закону допомога може припинитися. Серйозність загрози підтверджували піврічні баталії щодо надання фінансової та військової допомоги, які закінчилися в кінці квітня цього року.

Радикальні прихильники колишнього президента Дональда Трампа серед аргументів "проти" голосування за закон про допомогу Україні наголошували на "утисках релігії", тобто намаганнях заборонити підпорядкованість Української православної церкви Московському патріархату.

Насправді це той випадок, коли приводи не важливі, бо результат наперед відомий.

Для конгресменів на кшталт Марджорі Тейлор Ґрін церковне питання було лише риторичною фігурою ("в Україні утискають релігію") в їхньому "хрестовому поході" проти нашої держави, щоб "Америка знову стала великою". Коли всі їхні "аргументи" і "відмазки" було викрито як фейки, вони зробили спробу зняти з посади голови Палати Представників Майка Джонсона, бо "він зрадив Америку" і "запродався Байдену".

Це було занадто навіть для Трампа, який зрозумів, що проти зняття Джонсона проголосують демократи та велика частина республіканців. Тоді виявиться, що жорстку антиукраїнську позицію сповідує меншість конгресменів (30%), і стане очевидним, що насправді "республіканський король голий".

Читайте також: КСУ: національна безпека – це підстава для заборони діяльності РПЦ

Радикальні трампісти сильні, коли у них є "блокувальна акція", як це сталося зі зняттям (3 жовтня 2023 р.) з посади Кевіна Маккарті, попередника Джонсона. За таким рішенням проголосували всі демократи та 9 "трампістів", чого виявилося достатньо, і Маккарті залишив посаду. У випадку з Джонсоном демократи свої помилки не повторили, що показало наскільки вразливою є позиція радикальних трампістів (відвертих російських агентів поготів).

Висновок з цього такий: нам потрібно працювати для продовження двопартійної підтримки як передумови продовження військової й фінансової підтримки з боку США (хто б не виграв президентські вибори), забезпечення передумов для нашої перемоги (дозвіл на використання американської зброї для ураження військових цілей на потрібну глибину по території РФ) і вольових рішень США щодо нашого членства в НАТО.

Для продовження двопартійної підтримки питання РПЦ не грає ніякої ролі. Ми маємо пам’ятати велику увагу, яку саме адміністрація президента Трампа надавала справі створення Православної церкви України та визнання її автокефального устрою Томосом Вселенського патріархату.

Москва це розуміла, і тому називає автокефалію ПЦУ результатом "американської інтриги" та "змови" Вашингтону з "українськими нацистами".

Читайте також: Обов’язок органів влади – заборона діяльності РПЦ

Нагадую про ці факти з уваги на провідну роль США серед наших партнерів і союзників, а також на розуміння чільними демократичними та республіканськими політиками того, що формула про "стратегічну поразку" Путіна в Україні означає деколонізацію українського національного простору і створення автокефальної Православної церкви.

Атрибути духовної незалежності від Москви підтверджують державну незалежність та позбавляють Росію одного з основних "оправдань" для війни.

Для більшості американських політиків зрозуміло: відсутність заборони діяльності РПЦ в Україні – це одне з виправдань Путіна для продовження війни. В його хворій голові продовження діяльності РПЦ на третьому році "великої війни" створює ілюзію того, що цілі "спеціальної воєнної операції" все ще можна реалізувати. Адже одна з головних "скріп" колоніального статусу України тримається міцно, українська влада гарантує її існування, захищаючи всіма правдами й неправдами від атак "українських нацистів".

Хочеш миру? Тоді заборони діяльність РПЦ в Україні. Ось формула, яку має зрозуміти кожен, хто бажає добра власному народові.

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.