Війна – не війна, а мільярд сам себе не вкраде

Умовно, президент викликає до себе віцепрем'єр і каже йому впівголоса: "До тебе завтра прийде людина від мене, виконай його прохання, він говоритиме від мого імені". І виразно так дивиться на співбесідника: "Ти ж зрозумів?"

А от про що конкретно йде мова – посланець розкаже при зустрічі. 

Читайте також: "Плівки Міндіча". Втрати можуть бути непоправними

Сам президент навіть не вимовляє таких слів як "отака сума", "відкат", "моя доля" тощо – боїться прослушки. Хоча це якщо президент розумний, і тому на "плівках Міндіча" нас можуть чекати дуже прикольні історії. 

Але ці небезпечні слова завжди чітко вимовляє "друг президента" - коли прийде на обумовлену зустріч. Там йому передадуть або сумку з доларами-євро, або при ньому перекинуть сотню бітоїнів на певний гаманець, або доручать іншому чиновнику переписати нерухомість або ліквідні активи на "друга президента" – варіантів багато. І все насправді значно складніше та заплутаніше, з різними офшорами та великою мережею підставних осіб та операцій прикриття.  

Тому так складно довести пряму участь у корупції особисто президента: він діє через розгалужену мережу довірених осіб, і безпосередньо з Самим контактує буквально дві-три ключові особи - "друзі", у лояльності яких він не сумнівається.

Ці "друзі" здебільшого усвідомлюють, що здавати патрона немає сенсу – сядеш разом з ним. А сидіти ніхто не хоче, коли на віллі в Іспанії чекає пара ярдів доларів.

Але ця начебто неприступна система — також є вразливою. Тому що все побудовано на "людському факторі": ніяких процедур, протоколів чи інституцій. 

А "людський фактор" – це завжди ризики всередині злочинної організації. 

Хтось щось ляпнув по п’яні. Хтось на когось образився. Хтось грав не ту жінку. Хтось вважає свою долю несправедливо малою. Заздрість, ненависть, хтивість, жадібність – все це і багато іншого також властиво мережі учасників "друзів президента". 

Читайте також: Кейс Міндіча. Бо втік...

Антикорупційні структури все це знають і чекають слушної ситуації. Інколи створюють або свідомо провокують їх. Паралельно активно спостерігають, слідкують, слухають та споглядають. Перехоплюють трафік. Щось знаходять при обшуках. Курс криптовалют нестабільний, доступ до криптогаманців прив’язаний до девайсів (які можна загубити, віджати, вкрасти), тому старий-добрий кеш все ще дуже популярний. 

А багато кешу вимагає багато фізичного простору – при тому, що вивести "чорний нал" у безготівку – довго, дорого і палевно: дядя Сем бачить майже усі безготівкові банківські операції.

Ось тому подібні "друзі президента" зберігають буквально тони готівки у власних квартирах, помешканнях друзів-родичів та квартирах-сейфах з охороною. 

І якщо банда корупціонерів достатньо давно перебуває "під ковпаком" ефективного антикорупційного органу — приховати адреси зберігання коштів практично неможливо. І тому кеш знаходять при обшуках – бо немає місця де можна сховати великі обсяги паперових грошей.

Все ще існують наївні люди, які досі вважають, нібито "президент не може і не повинен знати чим займаються його друзі".

Але правда у тому, що такі "друзі" займаються корупцією саме на прохання та під керівництвом самого "президента". Із залученням інших політиків та чиновників. Під прикриттям підконтрольних президенту спецслужб та ручних "правоохоронців".

Злагоджено та синхронно, саме як "злочинна організація". 

Війна – не війна, а мільярд сам себе не вкраде.

Джерело

* Публікується зі збереженням стилю автора

Про автора. Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.