Захист демократії: шлях України до ЄС на тлі війни та реформ

Звинувачення президента Дональда Трампа в тому, що президент Володимир Зеленський є "диктатором без виборів", є безпідставними. Україна залишається відданою демократії, і її уряд запровадив багато політичних реформ і реформ у сфері верховенства права, навіть протистоячи повномасштабному вторгненню. Однак війна послабила механізми контролю, створюючи виклики у сферах прозорості, свободи преси та боротьби з корупцією. Уряду необхідно зробити низку важливих політичних кроків для подальшого зміцнення демократичних інституцій, забезпечення членства в ЄС і посилення стійкості до російського впливу.

Жизель Боссе

Рух України до членства в ЄС супроводжується значними реформаторськими зусиллями на тлі постійної загрози з боку Росії. За даними провідних демократичних індексів, рейтинги України покращилися до 2024 року. 

Звіт Європейської комісії щодо України за 2024 рік, що супроводжує її Комунікацію щодо політики розширення, опублікований у жовтні минулого року, пропонує всебічний огляд прогресу країни у виконанні критеріїв вступу. У ньому визнаються значні досягнення України, але також виявляються критичні прогалини у подоланні корупції, забезпеченні демократичної прозорості та свободи преси. Війна та воєнний стан призвели до змін, які послаблюють механізми нагляду та збільшують ризики корупції, що впливає на законодавчу та судову незалежність. Це, своєю чергою, підриває демократичну прозорість і громадську довіру до влади. В умовах екзистенційної загрози, з якою стикається Україна, ці виклики становлять перешкоди на шляху до вступу в ЄС. Їх вирішення є ключовим для зміцнення демократичних основ країни та протидії російському впливу.

Політичні реформи та верховенство права

Звіт Європейської комісії визнає досягнення України в політичних реформах та верховенстві права, вказуючи на ключові сфери поліпшення. У ньому зазначено, що країна досягла помітного прогресу в реалізації реформ, спрямованих на зміцнення незалежності судової системи та стримування політичного втручання в судочинство. Це є значним кроком уперед у виконанні критеріїв вступу до ЄС, оскільки безсторонній суд є основою верховенства права. Наприклад, створення Громадської ради доброчесності у 2023 році дозволило забезпечити більшу участь громадянського суспільства в оцінці доброчесності суддів. Звіт також висловлює схвалення ініціатив України у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, зазначаючи нещодавні зрушення в антикорупційній інфраструктурі. Реформи в державному управлінні та державній службі також вважаються позитивними кроками до створення прозорої, меритократичної системи, яка зменшує вплив корупції та непотизму. Ці зміни є критично важливими для побудови надійної державної адміністрації, що відповідає стандартам ЄС. Здатність проводити такі реформи навіть під тиском війни демонструє прихильність України до демократичних цінностей.

Той факт, що Україні вдалося проводити ці реформи, борючись із російською агресією, заслуговує на похвалу, однак необхідні постійні зусилля для забезпечення їхньої ефективності в умовах постійних викликів.

Звіт Європейської комісії занижує постійну присутність корупції. Корупція залишається поширеною і використовується різними акторами для досягнення суттєвого впливу на політичні та економічні структури. Ця глибоко вкорінена проблема впливає на зобов'язання країни щодо верховенства права та стійкість судових реформ. Арешт голови Верховного Суду за звинуваченнями в корупції у 2023 році продемонстрував прогрес у боротьбі з корупцією на високих рівнях, але також вказав на триваючі виклики в судовій системі. Незважаючи на нещодавні реформи, корупція залишається вкоріненою в судовій та законодавчій системах, що ставить під сумнів зусилля з поліпшення їхньої безсторонності та підзвітності. Звіти про хабарі, втручання та недобросовісний вплив залишаються, що створює перешкоди для судової прозорості. Звіт Європейської комісії за 2024 рік справедливо зазначає, що потрібно зробити більше для "подолання системної корупції в більшості відповідних секторів та установ". Проте він переважно пропонує поліпшити записи України в справах високої корупції, а не визначає заходи для боротьби з системною природою корупції, що дозволило б громадянам менше піддаватися вразливості та більше повноважень у відмові від корупційних практик.

З моменту повномасштабного вторгнення Росії доступ медіа та громадянського суспільства до парламенту був строго обмежений з міркувань безпеки. Це обмежує незалежний контроль за діями парламенту, викликаючи занепокоєння щодо підзвітності та прозорості. У вересні 2022 року парламент ухвалив резолюцію, що забороняє трансляцію своїх сесій у прямому ефірі під час воєнного стану. Відтоді лише державний телеканал "Рада" "отримав дозвіл транслювати пленарні сесії парламенту з затримкою щонайменше на кілька годин". Уряд виправдовує це необхідністю забезпечення безпеки, але захід фактично порушує реальний контроль за парламентськими процесами. Це обмеження, разом із ризиками корупції, викликає занепокоєння щодо прозорості та можливості незворотного впливу на ухвалення рішень.

У січні парламент ухвалив великою більшістю Закон № 11321 "Про зміцнення певних гарантій діяльності медіа, журналістів та громадян щодо доступу до інформації". Це передбачає відкритість засідань парламентських комітетів для медіа та громадськості. Однак на момент написання президент ще не підписав закон.

Обмеження доступу можуть бути виправдані вимогами війни, але вони також заважають верховенству права та підривають довіру громадськості, тоді як воєнний стан ускладнює антикорупційні зусилля. Знайти баланс між обґрунтованими питаннями безпеки та демократичним контролем є важливим для довгострокової демократичної стійкості України. Незважаючи на війну та її численні виклики, вирішення цих проблем є важливим для побудови демократії, здатної витримати внутрішню корупцію та зовнішні загрози.

Основні права

У звіті Європейської Комісії зазначено прогрес у кількох сферах зусиль України щодо забезпечення основних прав. Прийняття антидискримінаційних політик і захисту вразливих груп стало важливим кроком до узгодження з європейськими стандартами. Заходи щодо забезпечення гендерної рівності та захисту прав меншин свідчать про зобов’язання країни до інклюзивності. Звіт також відзначає спроби України підтримувати свободу ЗМІ та громадянське суспільство.

Проте, хоча ці поліпшення узгоджуються з цінностями ЄС, корупція та обмеження доступу до інформації створюють перешкоди для основних прав, зокрема права на інформацію, яке є критично важливим для здійснення суспільного контролю. Звіт недостатньо висвітлює труднощі, з якими стикаються журналісти, зокрема з важкими обмеженнями свободи ЗМІ в умовах воєнного стану. Останніми часами тиск на журналістів включав залякування, переслідування та цензуру. Наприклад, у квітні 2024 року розслідувальний журналіст Євгеній Шульгат отримав повістку на військову службу, що стало очевидною помстою за його розслідування.

Організації громадянського суспільства також висловили занепокоєння щодо млявої реалізації урядом кількох рішень Європейського суду з прав людини, пов’язаних з порушеннями статті 10 Європейської конвенції з прав людини щодо свободи висловлення поглядів, тоді як уповноважений парламенту з прав людини повідомив про значне зростання кількості скарг на порушення права на доступ до публічної інформації (з 1,370 у 2022 році до 3,957 у 2023 році).

Законопроєкт № 7033-Д "Про запобігання розголошенню певної інформації в текстах судових рішень" пропонує обмежити доступ до судового реєстру. Це ускладнить можливості журналістів та громадянського суспільства звітувати про справи, що становлять суспільний інтерес, зокрема ті, що стосуються національної безпеки та воєнного стану. Критики стверджують, що це може завадити необхідному суспільному контролю і забезпечити покриття для корупції в судовій системі, підриваючи довіру до незалежності та прозорості судочинства. У заяві багатьох організацій громадянського суспільства у 2023 році йдеться: "Обмеження доступу до судових рішень відкине Україну на десятиліття в демократичному прогресі – на рівень Росії та Білорусі – і стане небезпекою для подальшого процесу інтеграції до Європейського Союзу". Аналогічно, є критика законопроєкту № 8359 "Про забезпечення проведення судового засідання в разі неможливості його повного запису технічними засобами в умовах війни або надзвичайного стану". Це дозволить вибірково записувати судові засідання, що фактично дасть можливість суддям визначати, коли записи ведуться. Це загрожує приховуванням неправомірних дій і підтримкою корупції, особливо якщо високо профільні справи будуть приховані від суспільства.

Звіти 2024 року про спостереження, залякування та фізичні погрози журналістам також свідчать про тривожну тенденцію. Умови воєнного стану дозволяють владі реквізувати або контролювати активи, включаючи ЗМІ, що вважаються критично важливими для воєнних зусиль. Проте відсутність чітко визначених критеріїв для таких дій викликала широке занепокоєння, що ці повноваження можуть бути використані без достатнього обґрунтування або механізмів підзвітності, щоб перешкоджати роботі розслідувальних журналістів, які виконують важливу роль у викритті зловживань владою.

Те, що Україна продовжує пріоритезувати основні права в умовах існуючої загрози, є важливим і критично необхідним для підтримки суспільної згуртованості. Хоча ситуація з безпекою вимагає певних обмежень, підтримка живої та вільної преси є суттєвою для демократичної стійкості країни та здатності протистояти російській дезінформації. Захист журналістів і забезпечення всебічних розслідувань злочинів проти них є важливими для підтримки преси, здатної контролювати владу. Також важливо підтримувати рівень прозорості в судочинстві, що необхідно для створення довіри суспільства та забезпечення підзвітності. Вирішення цих проблем, навіть у надзвичайних умовах війни, є критично важливим для створення демократії, здатної витримати внутрішні та зовнішні загрози.

Вплив корупції на прогрес у питанні членства в ЄС

Корупція залишається однією з найзначніших перешкод на шляху України до ЄС. Хоча звіт Європейської Комісії визнає реформи у боротьбі з корупцією, він не повністю враховує структурні виклики, які заважають їх ефективній реалізації. Вкорінена корупція перешкоджає прогресу України у виконанні критеріїв членства, пов’язаних із політичними реформами, верховенством права та основними правами, встановленими ЄС. Її вплив відчувається в судовій системі, державному управлінні та медіа.

Незважаючи на реформи, корупція продовжує підривати цілісність державного управління, створюючи непрозору систему, стійку до меритократії. Непотизм, кумівство та фаворитизм все ще поширені, особливо в сферах з обмеженим контролем. Сприйняття громадянами корупції в уряді підриває суспільну довіру та послаблює здатність України представляти себе як надійного кандидата в ЄС. Судова система залишається вразливою до хабарництва та політичного втручання, що заважає їхній незалежності. Це підриває верховенство права. Крім того, запропоновані закони, які обмежують судову прозорість, можуть створити нові можливості для корупційних практик, що ще більше підриває цілісність судочинства. Уряд збільшив військові витрати, але процеси закупівлі позбавлені необхідної прозорості. Надзвичайні повноваження в умовах воєнного стану надають владі гнучкість у розподілі ресурсів, що може призвести до не контрольованих фінансових практик. У вересні 2024 року законопроєкт № 11520 "Про державні закупівлі" пройшов перше читання в парламенті. Він спрямований на поліпшення правил державних закупівель відповідно до стандартів ЄС. Однак текст описує нові процедури лише в дуже загальних термінах, що викликає питання щодо їх реалізації. Кабінету Міністрів також буде надано широкі повноваження для визначення, що має бути закуплено відповідно до нових процедур, що викликає серйозні побоювання, оскільки це може призвести до надмірного втручання уряду в процес закупівлі.

Ще один суперечливий законопроєкт № 12089 "Про зміцнення захисту прав добросовісного покупця", що містить значні корупційні ризики, готується до другого читання в парламенті. Як повідомляється, непорядні забудовники лобіюють цей закон, який, схоже, служить корупційним інтересам великого бізнесу. 

Громадська ініціатив "Голка" знайшла докази широкомасштабної кампанії в каналах Telegram перед першим читанням, яка, очевидно, мала на меті переконати членів парламенту підтримати її. Вплив цієї кампанії поширювався не лише на соціальні медіа. 

Декілька національних медіа також були залучені, викликавши підозри, що їхня редакційна позиція могла бути скомпрометована власниками, пов’язаними з сектором нерухомості. Крім того, Антикорупційний центр дій, громадська організація, яка привернула увагу до корупційних ризиків закону, зазнала спроб підриву своєї довіри через цілеспрямовані кампанії в Telegram.

Без суворого контролю ризики корупції посилюються, потенційно відволікаючи ресурси від тих, хто їх найбільше потребує, та підриваючи демократичну підзвітність. Хоча ситуація з безпекою вимагає певної гнучкості, підтримка прозорості у витратах та розподілі є ключовою для ефективного використання ресурсів, таких як оборона України.

Імплікації для членства в ЄС

Тривала боротьба України з корупцією, поряд з обмеженнями парламентської та судової прозорості, що ще більше ускладнюється війною, створює складну перепону для її членства в ЄС. Вирішення цих викликів є критично важливим не лише для прогресу країни на шляху до членства в ЄС, а й для зміцнення її демократичної стійкості перед зовнішніми загрозами. Корупція та обмеження прозорості завдають шкоди суспільній довірі, що є наріжним каменем демократичного управління. Без доступу до надійної інформації громадяни не можуть контролювати свій уряд, що є необхідним для відповідності критеріям членства в ЄС.

Стандарти ЄС щодо верховенства права вимагають неупередженого і вільного від корупції судочинства. Судова прозорість і незалежність є центральними для цього, але поточна корупція в судах України, ускладнена обмежувальними законодавчими пропозиціями, становить виклик цим принципам.

Незалежні ЗМІ є важливими у викритті корупції, однак тиск на журналістів і скорочення свободи преси заважають демократичному контролю. Без вільної преси громадськість позбавлена важливого інструмента для розслідування та повідомлення про зловживання владою, що заважає прогресу в вимірі демократії, який є основоположним для членства в ЄС.

Воєнний стан ускладнює зусилля щодо боротьби з корупцією. Надзвичайні повноваження та зменшена прозорість у державних витратах відкривають двері для корупції, загрожуючи зловживанням фінансовими ресурсами та зменшенням підзвітності.

Навіть у воєнний час і під умовами воєнного стану, боротьба з корупцією, підтримка прозорості, створення судової системи, здатної дотримуватися верховенства права, і захист свободи преси є суттєвими для побудови демократії, яка відповідає критеріям членства в ЄС. Безпека є законним пріоритетом, але її необхідно збалансувати з цілісністю та прозорістю установ, щоб запобігти довгостроковим збиткам для демократичних структур України. Більше того, знаходження цього балансу також є критично важливим для здатності країни ефективно захищатися.

Рекомендації

Щоб вирішити ці проблеми та поліпшити перспективи України щодо євроінтеграції, визнаючи надзвичайні виклики, спричинені війною, пропонуються такі рекомендації.

1. Посилення антикорупційних механізмів. Україні слід зміцнити свої антикорупційні агенції, забезпечивши їх незалежність, належне фінансування та свободу від політичного втручання. Більшої прозорості в процесах державних закупівель, особливо в умовах воєнного стану, є необхідною для зменшення можливостей для корупції. Слід вжити заходів для вирішення системного характеру корупції, наприклад, шляхом усунення підґрунтя, що сприяють фіскальним, управлінським чи інституційним дисфункціям.
2. Збільшення прозорості та незалежності судочинства. Україні слід переглянути та розглянути закони, що обмежують судову прозорість. Сильна, прозора судова система є важливою для довіри суспільства. Крім того, слід пріоритезувати заходи для зменшення політичного впливу та корупції в судочинстві.
3. Зміцнення захисту журналістів та свободи преси. Журналісти відіграють важливу роль у викритті корупції; захист їх від залякування та переслідування має стати пріоритетом. Необхідно забезпечити швидкі та всебічні розслідування злочинів проти журналістів з серйозними наслідками для тих, хто буде визнаний винним у таких діях. Вільна преса є важливою не лише для демократичного контролю, але й для протидії російським дезінформаційним кампаніям.
4. Підвищення прозорості законодавства. Україні слід розглянути можливість запровадження змішаної моделі парламентського доступу, яка б збалансувала питання безпеки та важливість публічного доступу до законодавчих процесів, можливо, шляхом прямого мовлення. Це сприятиме залученню громадськості та прозорості, не порушуючи безпеку.
5. Моніторинг ЄС та підтримка антикорупційних реформ. Посилення співпраці між ЄС та Україною щодо антикорупційних заходів, включаючи ті, що стосуються системного характеру корупції, допоможе забезпечити ефективне впровадження та підтримку реформ. ЄС має надати додаткові ресурси, експертизу та моніторинг, щоб підтримати Україну в досягненні її антикорупційних цілей, особливо з урахуванням унікальних викликів, спричинених війною.
6. Створення платформ для громадянського суспільства. Заснування формалізованих платформ для діалогу між урядовцями, громадянським суспільством та журналістами сприятиме прозорості та довірі. Це допоможе балансувати між потребами безпеки та демократичними цінностями, забезпечуючи відкриті обговорення запропонованих законодавчих змін та їх потенційного впливу. Підтримка залучення громадянського суспільства, навіть під час війни, є важливою для демократичної стійкості.
7. Підтвердження зобов’язання щодо прозорого управління: Лідерство України повинно чітко підтвердити тимчасовий характер обмежень на прозорість та доступ до медіа в умовах воєнного стану, з визначеними термінами та критеріями для їх зняття до завершення воєнного стану. Це полегшить занепокоєння громадян щодо можливого відкату демократії та продемонструє зобов’язання України щодо демократичних цінностей, навіть під час захисту від вторгнення Росії.

Висновок

Боротьба України з корупцією та зусилля щодо збалансування безпеки та демократичної цілісності в умовах війни та воєнного стану становлять значні виклики для її прагнень до вступу в ЄС. Ці виклики ускладнюються існуючою загрозою з боку російського вторгнення, і їх вирішення є критично важливим для просування до майбутнього членства.

Хоча останній звіт Європейської комісії визнає досягнення України, він також виявляє постійні проблеми, які необхідно вирішити, щоб відповідати критеріям вступу щодо політичних реформ, верховенства права, прозорості та основних прав. Корупція, в поєднанні з обмеженнями свободи преси та судової прозорості, створює бар’єри не лише для членства країни в ЄС. Зобов’язання ліквідувати корупцію, захищати незалежність судочинства та зберігати свободу медіа – навіть під час війни – також є важливими для побудови демократії, здатної витримати внутрішні та зовнішні загрози. Шлях вперед є складним, але зобов’язання України до демократичних цінностей, навіть перед обличчям війни, є свідченням її рішучості та належного місця як майбутньої держави-члена ЄС.

Джерело

Про авторок. Ірина Федорів, журналістка та викладачка, лідерка громадської ініціативи "Голка"; Жизель Боссе — професорка та керівниця кафедри з підтримки демократії ЄС за кордоном, а також кафедри Жана Моне з міжнародних відносин ЄС в Маастрихтському університеті

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.