1. Це, перш за все, певне, вибачте за не зовсім точний термін (кращого просто не зміг знайти), "полегшення" в цій війні. За умови правильного планування та виконання цих планів, нова зброя дасть змогу, перш за все, вирівняти ситуацію. Про щось глобальніше, поки говорити дуже складно.
2. Причина голосування в Конгресі, і це моя особиста версія, лежить не стільки в прозрінні трампістів, скільки в рейтингах республіканців, які почали опускатися. Ставка на ізоляціоністів виявилася не зовсім коректною, і Трампу потрібно було міняти тактику. Звичайно, я не можу і, тим більше не хочу, применшувати величезну роботу, яку робили українські дипломати й не тільки, але все ж, головна причина — падіння рейтингів перед виборами та спроба зламати цей тренд.
3. Колективний захід і США досі не мають головної відповіді - відповіді на питання "Що таке перемога?" в їхньому розумінні. Поки США живуть в парадигмі концепції Кіссінджера про баланс систем, а не розвал Росії чи щось подібне.
4. Перша реакція росіян була надто млявою. Судячи з усього, вони чомусь не готові були до цього рішення. Єдине, на що варто нам звернути увагу, — це на артикульовані заяви Лаврова про Харків.
Читайте також: "Чорні півні" та "чорні лебеді" Росії
Єдине, що Росія вирішила проартикулювати, — це те, що вона буде продовжувати війну (власне після виборів 17 березня російські еліти перейшли виключно на войовничу риторику). Путін увірував знову в "Київ за три дні". Зараз російські еліти явно не готові відмовлятися від цієї ідеї, та протверезіння почне приходити не раніше середини літа.
5. План Путіна поки залишається незмінним: спроба максимального захоплення територій за літню кампанію і навʼязування Заходу переговорів з трьома основними пунктами: обіцянка зняття санкцій, зменшення української армії, демілітаризована зона і заборона зброї дальнього радіуса дії (читайте стамбульські домовленості, чомусь реанімовані саме зараз) і, нарешті, вибори в Україні (росіяни хотіли б зі зрозумілим для них результатом).
Рішення Конгресу і, особливо якщо зброя надійде не протягом місяців, як завжди, а протягом тижнів, як про це пишуть західні ЗМІ, ламає ці плани, і тому Кремль просто не розуміє, що з цим робити, і просто відкладає зміну планів на потім. Точніше, очікує результатів літньої кампанії й уважно дивиться на те, як себе вестиме в наступні місяці Китай.
Читайте також: Треба ставити США перед вибором
І наостанок хочу наголосити ще на двох речах.
По-перше, хай там як, це рішення Конгресу вкрай важливе для нас саме зараз. І воно може допомогти нам застабілізувати ситуацію.
Другий аспект більш універсальний, але ми про нього весь час забуваємо. Українці страшенно люблять роздумувати про мудрість Китаю, який живе в концепції "плюс 50 років", але самі розглядають все з погляду фукуямівського "кінця історії", коли кожен позитив чи негатив є довічно зафіксованим і звершеним фактом.
Це одна з головних наших внутрішніх загроз, але з нею ми навіть не прагнемо боротися. Чому? Бо це, з одного боку, вимагає інтелектуальних надзусиль, а з іншого, невигідне політикам. Політик хоче вже зараз трубити про перемогу або про зраду. Тому нинішнє рішення — це "полегшення", обмежене в часі.
Про автора: Вадим Денисенко, політолог.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.