Популізм у захисті довкілля неприпустимий

Щоб підкреслити серйозність проблеми і донести її до ширшого кола людей, світові ЗМІнавіть відмовились від використання терміну "глобальне потепління" через його м’якість, замінивши на більш радикальне "глобальне нагрівання" (global heating). А замість абстрактного "кліматичні зміни" тепер кажуть про "кліматичну кризу" (climate crisis). І намагання зупинити кліматичну кризу, очевидно, буде багато в чому визначати державну політику різних країн впродовж найближчих десятиліть. 

Для зупинення кліматичної кризи різні країни приймають відповідне законодавство. Зокрема, відповідно до Директиви ЄС №2010/75/ЄС про промислові викиди країни ЄС запроваджують інтегрований підхід до запобігання та контролю за викидами у повітря, води та ґрунт, поводження з відходами тощо. В рамках імплементації цієї Директиви в українське законодавство Кабміном внесений законопроект №4167 про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності. 

Але якщо відкинути олігархічні лобістські претензії, головна проблема законопроекту в тому, що в запропонованому для голосування вигляді він не вирішує проблеми викидів і при цьому підвищує корупцію в органах екологічного контролю. 

Законопроект №4167

Законопроект №4167 вийшов досить резонансним. Його гостро критикували як державні органи, так і бізнес. Зокрема, у травні 2021 року в РНБО заявили що його реалізація несе загрозу національної безпеці. Трохи раніше Європейська бізнес асоціація (ЄБА) оцінила витрати бізнесу на його впровадження в 10 мільярдів доларів. ЄБА нагадала, що значна частина підприємств Східної Європи не зуміла знайти кошти на адаптацію під нові екологічні вимоги і вимушені були закритись навіть незважаючи на дотації та пільгову податкову політику ЄС. 

Але у будь-якому випадку, питання необхідності імплементації Директиви про промислові викиди вже є вирішеним. Це передбачено Угодою про асоціацію, а отже питання лише в тому, як вона буде втілена в життя. 

І тут вже є свої нюанси. 

Чому законопроект №4167 є недієвим?

Голосування по Законопроекту №4167 було провалено Верховною Радою тричі. Під час підготовки законопроекту до розгляду фракція Європейської Солідарності надавала свої зауваження щодо змісту законопроекту. На жаль, вони не були враховані. 

Зауваження до законопроекту по суті одне: 

Можна з впевненістю стверджувати, що відсутність в законі відповідного визначення гарантовано робить його корупційним та недієвим. 

Корупційним, оскільки в такому випадку підприємства-забруднювачі будуть зобов’язані отримувати відповідний дозвіл не тоді коли про це скаже закон, а якщо так вирішить інспектор. А інспектор може на власний розсуд визначити, коли цей дозвіл потрібен, а коли можна без нього. 

Недієвим, оскільки крім відкриття можливості домовитись з інспектором, сама по собі нечіткість в питанні обов’язковості отримання дозволу дає підстави такі нечіткі норми не виконувати без будь-яких наслідків. Це прямо передбачено статтею 3 Закону про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. 

До цього можна додати, що відповідно до Закону про дозвільну діяльність дозвіл обов’язково повинен визначати, що саме він дозволяє робити. В законопроекті №4167 цього не було. 

На жаль, наші конструктивні зауваження не були враховані розробниками законопроекту при підготовці до повторного першого читання. Тому фракція ЄС прийняла рішення не голосувати за законопроект, який не тільки не вирішує проблему, але й поглиблює корупцію в екологічній інспекції, яка і без того є одним з найбільш корумпованих органів в Україні, за що і піддалася критиці. Хоча законопроект №4167 не був прийнятий не через відсутність голосів ЄС, а саме завалений провладною більшістю, яка не надала за нього необхідні 226 голосів. 

Законопроект про екологічний контроль

Окремо зверну увагу на законопроект №3091 про екологічний контроль. З одного боку, він має на меті реформувати екологічну інспекцію, яку багато хто вважає одним з найкорумпованіших держорганів в країні. Але з іншого законопроект наділяє інспектора ще ширшими повноваженнями, його реалізація здатна лише збільшити корупцію. Не впевнений, що закон який дозволяє інспекторам проводити обшуки будь-яких приміщень, в будь-який час і без будь-якого нагляду може вважатись оптимальним вирішенням проблеми боротьби з корупцією в цьому органі. Нагадаю, що слідчому для того щоб проводити такі дії потрібно переконати в їх обґрунтованості суд і лише після того проводити обшуки. 

Що робити далі?

Про ризики для прав людини в обох законопроектах говорять і правозахисники. Зокрема, директор Харківської правозахисної групи Борис Захаров звертає увагу на цілий ряд недоліків, частина з яких згадана вище. 

Він пише: "Диявол, як завжди, криється в деталях, і, не зважаючи на правильну мету законопроекту і багато правильних позитивних норм, у цих законопроектах закладені великі ризики для прав людини, які необхідно усунути, а після цього законопроекти можуть бути ухвалені".

Очевидно, що промислові викиди повинні бути врегульовані законодавчо. Як зазначалось вище, це вимога Угоди про асоціацію, а отже ми не можемо її ігнорувати. Тому питання, підняті в законопроекті №4167 повинні знайти втілення в законодавстві, але без корупціогенних факторів. Замість них повинні бути норми, які б дозволяли замінити суб’єктивну думку інспектора, яка може змінюватись під впливом банальних хабарів, на чіткі і зрозумілі правила поведінки для всіх. 

Це має бути комплексний міжгалузевий закон, оскільки фактично повинен регулювати використання технологічного обладнання в 42 видах галузей економіки, і в цьому найбільша складність при його напрацюванні.   

Очевидно, що обладнання в хімічній промисловості, відрізняється від обладнання на скотобойнях. Джерела викидів при переробці нафти відрізняються від джерел викидів при обробці чорних металів. І так можна продовжувати по всіх 42 позиціях законопроекту. Тому у випадку, якщо метою законопроекту є надання дозволу для експлуатації певного обладнання, законопроект повинен чітко визначати, про яке саме обладнання йде мова, і які саме дії з ним вважатимуться незаконними за відсутності дозволу. 

Але ці питання неможливо врегулювати одним рядком, як пропонувалось у провалених редакціях законопроекту №4167. Для прикладу, Закон про державну мову теж носить міжгалузевий характер, тому регулювання кожної галузі здійснюється окремою нормою закону. І так у всіх якісно побудованих міжгалузевих актах: профільне законодавство міститься в окремих статтях закону, яке виключає будь-які двозначності. Саме такий підхід повинно реалізовуватись і в законі про контроль забруднення. 

"Європейська Солідарність" в жодному разі не виступає проти оновлення екологічного законодавства, а навпаки щиро вітає рішення, що мають на меті посилення охорони довкілля і виконання Україною взятих на себе зобов’язань згідно Угоди про асоціацію. Євроінтеграційний курс партіє є незмінним. Проте абсолютно неприпустимим є прийняття законів, які не тільки не покращать екологічну ситуацію, а, крім того, створять нові корупційні ризики, які вже так багато років намагається побороти Україна. Особливо, якщо це приймається під гаслами покращення екології. Депутати партії готові активно долучитися до роботи над новим проектом закону спільно з представниками інших політичних сил, органів державної влади та активістами, щоб прийняти справді ефективний, некорупціогенний законодавчий акт, що відповідатиме європейським принципам та буде наповнений реальним змістом.