Акурат 9 травня, коли на Красній площі у Москві російський нацист проголошував антинацистські гасла, я натрапив на цікавий текст капітана 103-ї окремої бригади сил ТрО ЗСУ, проректора Українського католицького університету, директора Центру Шептицького Олега Яськіва. У ньому йшлося про людський аспект війни, і про повоєнну етику для західного суспільства. "Ми маємо шанс віднайти нову етику для розгубленого західноєвропейського суспільства, яка допоможе йому подолати страх безсенсовності. І ця нова етика може бути написана українською мовою", - пише Яськів.
Зауважмо, етика для "розгубленого західноєвропейського суспільства". Та якою б розгубленою, можливо, трішки дезорієнтованою, застрашеною не була б Європа на початку російського вторгнення в Україну, все ж там взяв гору здоровий глузд і розуміння того, що саме під Києвом, а відтак на Сході та Півдні велетенської terra incognita вирішується доля всього континенту.
Ще одним підтвердженням такого висновку є цілковита, тотальна сепарація європейських лідерів від "побєдобєсного" дійства у Москві. Елементарна людська порядність, не кажучи вже про солідарність з Україною, не дозволила нікому з них не те що приїхати до Путіна, а навіть відбити йому протокольну для таких випадків телеграму.
Читайте також: Єдиний ефективний спосіб уникнути війни — бути готовим до війни
Елементарна людська порядність, не кажучи вже про солідарність з Україною, не дозволила нікому з європейських лідерів не те що приїхати до Путіна, а навіть відбити йому протокольну для таких випадків телеграму
Натомість присутність на Красній площі самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, президентів Таджикистану Емомалі Рахмона, Узбекистану Шавката Мірзійоєва, Киргизстану Садира Жапарова, Казахстану Касима-Жомарта Токаєва та прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна дає розуміння, що поняття етики досі є ціннісним вододілом між таборами демократії та постСРСР.
Звісно, у кожного з тих, хто приїхав поручкатися з воєнним злочинцем, були свої резони. Лукашенко, у принципі, — якщо випаде такий шанс, — ділитиме з Путіним лаву підсудних у Міжнародному кримінальному суді, тому йому втрачати нічого. Середньоазійські лідери Рахмон та Мірзійоєв досі розглядають Росію як певного гаранта відносного "миру" у своїх, пістрявих від кланів та феодів країнах. Пашиняна лякає перспектива поразки у сутичці з Азербайджаном і присутність російської воєнної бази у Ґюмрі. Зрештою, причин знехтувати загальнолюдською етикою заради real politic у найцинічнішому сенсі цих слів, можна вигадати чимало.
Читайте також: Наш день перемоги попереду
Причин знехтувати загальнолюдською етикою заради real politic у найцинічнішому сенсі цих слів, можна вигадати чимало
Особисто я був подивований приїздом казахстанського лідера Токаєва, який останнім часом (особливо після того, як прогнав "помічників" з ОДКБ, що допомогли йому впоратися із заворушеннями у січні минулого року) демонстрував, як люблять казати роспропагандисти, "русофобію". Деякі джерела пояснюють вчинок Токаєва дуже просто. Казахстанський президент приїхав до Москви на уклінне прохання Сі Цзиньпіна, — недавнього гостя кремля, який шукає у російсько-українській війні свої сенси та інтереси.
І з цим поясненням можна погодитися. Алмати мусить мати за плечима потужного союзника на випадок, коли бункерний раптом віддасть дияволу душу природним шляхом чи унаслідок замаху "доброзичливців". Один з них – Ігор Стрєлков, "воєнкор" та "реконструктор", - вже окреслив наступну жертву російського імперіалізму – Казахстан. "Якщо РФ збережеться (! – Авт.), якщо вона переможе в цій війні (якщо ми не переможемо — в нас взагалі нічого не буде), далі буде битва за Казахстан. Не добившись встановлення у Казахстані повністю лояльної до Росії влади, ми ризикуємо отримати ще один фронт. Навіть вже у цій війні, навіть у найближчому майбутньому", - сказав Стрєлков.
Читайте також: "Хороший рускій" закінчується на "дєнь побєди"
Гадаю, оці "дорогі" гості насправді зіграли геть іншу роль. Вони додатково і дуже надійно застрахували путінський парад і самого воєнного злочинця від прикрих несподіванок. До прикладу, атаки українських чи партизанських безпілотників, як би фантастично це не виглядало
Але, гадаю, оці "дорогі" гості насправді зіграли геть іншу роль. Вони додатково і дуже надійно застрахували путінський парад і самого воєнного злочинця від прикрих несподіванок. До прикладу, атаки українських чи партизанських безпілотників, як би фантастично це не виглядало. Тобто, переконуючи нечисленних лідерів поручкатися з Люцифером, росдипломати свідомо передали їм функції дірявої російської ППО.
У логіку росіян ніяк не лягають етичні норми цивілізованого світу, але, як бачимо, вони активно юзають їх, коли розходиться про особистий інтерес. Ну, бо ж ви розумієте, можна по-різному ставитися до Росії та її "царя", але вдарити по площі, де зібралися топполітики кількох країн (хай навіть невпливових), усіма б трактувалося як акт міжнародного тероризму.
Тому парад "побєди" зразка 2023 року став для російського диктатора ще одним приниженням і чорним лебедем його остаточної поразки. А ті, хто стояв поруч з ним, сподіваюся, свого часу також змушені будуть пояснювати власним народам рандеву з Люцифером.
Про автора. Ігор Гулик – журналіст, головний редактор сайту "Еспресо.Захід".
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.