Адже падіння рейтингів президента Зеленського не залишає жодному з його команди шансів залишитися у владі після виборів, хай коли вони будуть.
Тому треба якось пояснити своїм виборцям, хто винний у тому, що замість анонсованих навесні в телемарафоні швидких перемог тепер доведеться перемикатися на справжній марафон – не в телевізорі, а на фронті – й ухвалювати непопулярні рішення (зокрема, щодо мобілізації, яка вже відчутно зачепить не лише тих, хто пішов добровільно, а й тих, хто свого часу голосував за Зеленського "ліш би нє било войни").
Варіантів насправді всього три: винні (1) Залужний, (2) Порошенко, (3) Залужний і Порошенко (а також все їхнє оточення).
Залужний винний, бо неправильно воює (а ще має непохитно високий рейтинг, звідки й випливає весь так званий "конфлікт між Залужним та Зеленським"), а Порошенко винний просто тому, що він Порошенко, тут і пояснювати нічого не треба (хоча близькі до Банкової ТГ-канали не втомлюються щодня про це нагадувати).
Читайте також: Істеричне чіпляння за владу замість коаліції Перемоги
Щоправда, зарватися можна і наїжджаючи на Залужного, і навіть наїжджаючи на Порошенка — як і сталося з його відрядженням. В такому разі доведеться знову шукати крайнього, але вже серед своїх, але не перших осіб (ні-ні!), щоби виправдатися за "перегини", коли в них хтось вже невідворотно ткне наших можновладців пикою. Звідси заява СБУ: там швидко зметикували (чи дізналися), що останній скандал зі скасуванням відрядження Порошенка не обійшовся без неприємних для влади наслідків (лише частково в публічній площині), й тому наперед подбали про те, щоби їх крайніми не зробили (хоча нещасний лист саме зараз могли, хоч і без прізвищ, надіслати "за попередньою згодою сторін", щоби надати Корнієнку зручний привід).
От і маємо — і війну, і ганьбу. Тому й доводиться боротися з цією другою публічним розголосом: а раптом до когось нагорі зрештою дійде, що пора хоч трошки схаменутися? Адже люди на фронті віддають за Україну свої життя, а тут ціла істерика з приводу втрати лише рейтингів та голосів. Не годиться так, панове.
Про автора. Олексій Панич, філософ, член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу, блогер.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.