Посол сейму Павел Коваль: Якщо Україна не справиться з Путіним, то через пів чи два роки війна прийде в Польщу

Розмова журналіста "Еспресо" Антіна Борковського із послом Сейму, депутатом Європарламенту, колишнім заступником міністра закордонних справ Республіки Польща Павелом Ковалем

Звичайно, зараз найголовнішими є дві теми  – це тема економічна і тема військова. Тобто підтримка України і примушування Росії до миру. Як би це виглядало? 

Почнемо з кінця, я впевнений, що найважливіше це депутинізація. Депутинізація – це переріз цього ланцюга злочинів, який триває але також гарантія, що Росія більше не буде агресивною. Я вважаю, що Росія має вивчити одне слово "репарація", і звичайно, Захід повинен допомогти. Допоможе Європейський Союз і допоможуть Сполучені Штати без сумніву, але росіяни повинні знати, що частина депутинізації – це виплата репарацій за втрати на війні, які вони завдали без будь якої причини. Сучасний світ цього не знає. Мало є таких воєн, які мають такий чіткий етичний вимір – зло і добро. Вони руйнують міста, вбивають людей і сподіваються, що під час мирних переговорів їм це зійде з рук. Вони повинні сьогодні чути від кожного дипломата, що це не зійде їм з рук. Санкції можна буде зняти лише тоді, коли Росія заплатить. Депутинізація, це також розрив зв'язку Путіна і Кремля з політиками на Заході, які роками підтримували його, яких годували і які все ще готові брати гроші на виборчу кампанію. Депутинізація – це також енергетична незалежність. Зараз обов’язково повинна бути заборона, потрібно щоб були санкції на закупівлю сировини з Росії. 

Тотальне ембарго, але його ще на жаль нема.

Поки що немає. В цій війні те, що українці справляють велике враження на весь демократичний вільний світ, приносить зміни. Будуть зміни. Сьогодні всі мені говорять "ні", але фахівці з енергетики вже думають, як зробити, щоб це було можливим. Те, що сьогодні не є можливим, за декілька днів, чи за декілька тижнів буде можливим і це важливо. Тому що з Путіним і з його філософією, його способом дій, як колись з Гітлером, треба раз і назавжди покінчити. Ті, хто сьогодні воюють на українській землі, кожен метр збереженої землі, кожен день більше це – дар свободи для цілої Європи. І це треба сьогодні пояснювати. І для цього потрібна в кінці жорстка однозначна депутинізація, а також, якщо мова йде про засудження воєнних злочинів в Гаазі, або перед якимось спеціальним трибуналом. Цей пакет, ці слова "демілітаризація, судовий процес за воєнні злочини, санкції і репарація", повинні бути словами, які знає, повинен знати і щоденно собі повторювати кожен західний політик. Для того, щоб коли настане мир, а мир настане, щоб цей мир був справедливим миром. Щоб росіяни заплатили за свої злочини і руйнування. 

Як довго це може тривати, я маю на увазі гостру фазу російської агресії в Україні? Їм вже не вистачає людей, їм бракує зброї, але вони далі пробують винищували наше цивільне населення для того, щоб змусити Захід і Україну погодитися на якісь мирні умови. 

Зараз дуже цікавий момент тому, що росіяни явно шукають якісь можливості укласти мир, вийти з цього гідно. І є дипломати, які зараз цим займаються, вони шукають рішення, тому що мир є важливим. Сьогодні я був у лікарні я зустрів людей, які повернулися з фронту, а це завжди справляє велике враження. Я бачив дітей, які поранені приїхали до Польщі. Це все означає, що слово "мир" є важливим. Ми повинні сказати це слово, що нам потрібен мир. Україні потрібен мир. Тільки це має бути мир, заснований на справедливих правилах. Кров, яку зараз проливають, повинні поважати, а отже, і ці правила, про які говорю. Коли ми говоримо про те, що буде пізніше, нехай кожен, хто веде переговори, пам’ятає, що ця війна має не лише політичний вимір, вона має надзвичайно сильний етичний вимір. Це дуже сильний меседж сучасному світу, який забув про те, що в центрі Європи може бути облога великої столиці, атака цивільних об'єктів, бомбардування лікарень, шкіл. Все це відбувається на наших очах. І кожен, хто має сумніви, нехай їде сюди. Нехай не боїться, нехай  приїжджає і побачить. Тому що кожен політик, який має вплив на прийняття рішень, повинен це побачити. Особливо зараз, коли росіяни просять десь там тихцем про мир, щоб якось їм це організувати. Вони повинні знати чим є всі ці санкції. І ще одна річ. Санкції соціальні. В мене просте правило. Я знаю багато росіян, з яким я приятелював. Але, сьогодні є так, що якщо хтось не в змозі написати навіть у Фейсбуці що засуджує ці злочини, то я не буду з ним підтримувати стосунки. І всі повинні знати, що соціальні санкції, особливо в Західній Європі, також важливі. Тому що там не лише олігархи, там багато людей середнього класу, які мають бізнес, хтось торгує взуттям, хтось шампанським, хтось має будинок в Франції, він також повинен знати , що його більше не запросять на вечерю. І що є просто цілковита заборона, доти поки це не закінчиться. 

Це хороша позиція. Але зараз нам потрібна справді серйозна зброя. Не йдеться лише про бронежилети, мова йде про системи ППО.

Так, є таке, я про це часто говорю, що є такий вірш, який під час Варшавського повстання написав один поет, і нещодавно Оксана Забужко переклала його українською. І у цьому вірші сказано приблизно так: що повстанці кажуть "Ми раді, що ви нами захоплюєтеся, що ціла Європа захоплюється Варшавським повстанням, але ми хочемо одного – амуніції". І під час всіх виступів, де б я не виступав, польською чи українською і у світі, я завжди говорю їм одну річ, "Їм потрібні боєприпаси". Це дуже важлива справа, Боєприпаси, а конкретно – то потрібно боронити небо над Україною. Повинні знайти на це якийсь спосіб. Або один або інший. Військові знають ці способи.  

Американці підуть у цьому напрямку?

Я вважаю, що вони підуть, тому що ви знаєте, що в цій війні, якщо сьогодні говорять "ні", але я собі думаю, що добре, не засуджуймо. Сьогодні, ти кажеш "ні", але ми будемо працювати дипломатично, і  завтра ти скажеш "так".  Дивися на фото з України, Подивіться на жертовність цих людей, подивіться що тут справді проливається кров, що це не якийсь театр. Подивися на Львів. Місто, про яке думали що лише в книжках будемо дивитися як виглядав Львів під час війни. А сьогодні ми сидимо у Львові, який виглядає як з історичних книжок. Тут, недалеко від польського кордону, також бомбили. Іншими словами, це сьогодні є ключовим. Головне, щоб світ зрозумів, ми повинні кожен день говорити про це. Я говорю про це польським політикам, що не маєте навіть одного дня,  не можна марнувати навіть години. Говоріть з усіма друзями на заході з тими, хто має вплив на прийняття рішення. Там має бути критична маса, яка змусить приймати рішення, які зупинять воєнні злочини. В Маріуполі і не тільки в Маріуполі, в багатьох інших українських містах.

Чи готується Польща до війни? Ми всі розуміємо що це все може не закінчиться, що якась російська ракета може залетіти можливо до Жешува, може до Кракова, а може і до Варшави. 

Це - найважче пробитися крізь свідомість людей, що це, мабуть, не та війна, яка йде в Україні, але це також і наша справа. І  якщо ви не справитеся з цим, якщо Україна не зможе впоратися, то ця війна прийде до нас через півроку через 2 через 5. Путіна треба зупинити зараз, тому що пізніше буде важче. Пізніше ціна буде вищою. Зараз треба зламати цей страх, і сказати "вже, зараз". Тому що потім буде занадто пізно.