Про що у тексті:
Як повідомляють у Кабінеті Міністрів України за 11 місяців видатки загального фонду держбюджету на сектор безпеки й оборони становили півтора трильйона гривень, що становить 60% від усіх витрат. 426 мільярдів витратили на придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення та іншого забезпечення українського війська. Цього року вперше з часу повномасштабного російського вторгнення вдалося вивести закупівлі на майданчик Prozorro. Як повідомляє членкиня колегіального органу з тилового забезпечення Міністерства оборони України та громадської антикорупційної ради при МОУ Дана Ярова, торги відбулися на суму 65 мільярдів гривень.
Військовий однієї з бригад Збройних Сил України Антон Петрівський зазначає: цього року ситуація з забезпеченням війська справді змінилася, порівняно з початком великої війни. Адже торік держава не була готова до великої кількості мобілізованих. Не завжди було достатньо амуніції, багатьом доводилося купувати одяг та взуття. Зараз процес налагоджений, і базові потреби закривають.
"Сьогодні військові купують собі амуніцію лише аби замінити базову амуніцію на кращу, комфортнішу чи відомих брендів. Це нормальне явище у багатьох арміях світу", - переконує Антон Петрівський.
Військовий ЗСУ Антон Петрівський. Фото: архів Антона Петрівського
А ось начальниця управління постачання ДУК "Правий сектор" (67-ма бригада ЗСУ) Уляна Кузик каже, що забезпечення війська змінюється частково. Базові потреби, такі як харчування, до прикладу, закриваються. "Олію і крупи вже не возимо", - каже Уляна Кузик. Водночас за іншими потребами потрібно постійно "стукати" і просити. "Цього року не було проблем з продуктами, одягом, взуттям, термобілизною, касками та паливом, — продовжує Уляна Кузик. - Але війна триває, потрібні дрони, РЕБ, машини, квадроцикли. Це в більшості доводиться закуповувати власними силами".Втім достукатися таки вдається. Бригаді цього року видали понад двадцять дронів, тепловізійні приціли та тепловізори. Також вперше всі отримали зимові спальники.
Військова однієї з бригад ТрО ЗСУ Ольга Біщук не відчула різниці у забезпеченні порівняно з минулим роком. Каже, ще від початку повномасштабного вторгнення її батальйон забезпечували усім необхідним. Була проблема лише з розмірами форми та взуття.
"Було б добре, якби перед тим, як видавати форму та взуття, ми подавали свої мірки. А так те, що нам не підходить, змушені купувати самотужки", - наголошує Ольга Біщук.
Військова однієї з бригад ТрО ЗСУ Ольга Біщук
Фото: особистий архів Ольги Біщук
Аби військові були забезпечені усім необхідним, великих зусиль доклав колегіальний орган з тилового забезпечення Міністерства оборони України. До його створення усі закупівлі для війська відбувалися по прямих договорах. Тобто усе необхідне закуповували у певних виробників. Так виникали скандали з яйцями по 17 гривень та сумнівними куртками.
"По якому принципу вони були підібрані — невідомо. Вони заходили, прописували пропозиції, і їх затверджували. Були скандали, що будівельна компанія зненацька привезла форму", - пояснює Дана Ярова.
Зараз удалося вийти на майданчик Prozorro і закупівлі відбуваються відкрито. На відкритих закупівлях вдалося зекономити шість мільярдів гривень, які скерували на інші потреби Збройних Сил України. Зокрема, закупили паливо на четвертий квартал цього року та своєчасно розмістили замовлення на зимову форму.
"Це перший рік, коли абсолютно всі підрозділи сказали, що отримали військову форму вчасно. Інша справа, коли видали неправильний розмір, але на 1 жовтня, як є по нормах МОУ, форма була навіть із запасом", - наголошує Дана Ярова.
Членкиня колегіального органу з тилового забезпечення Міністерства оборони України та громадської антикорупційної ради при МОУ Дана Ярова. Фото: www.facebook.com/dana.yarovaya
Крім того, вдалося закупити те, що в Міністерстві оборони ніколи не купували, - активні навушники, грілки. Це ті речі, якими постійно забезпечували волонтери.Також цього року Державне підприємство "Агенція оборонних закупівель" Міністерства оборони вперше оголосило тендер на закупівлю позашляховиків. Зокрема, хочуть придбати більше тисячі автівок. Поставити планують у березні 2024 року.
Проблемою для військових є списання майна, яке взяли від держави. Буває, доводиться навіть відмовлятися від того, що пропонують. Адже щоб списати пошкоджене майно, потрібно зібрати велику кількість документів, а часу та й можливостей під час активних бойових дій немає. Уляна Кузик наводить приклад зі швидкою, яку їй передали з-за кордону.
"Не можемо взяти на баланс, бо складно списати стару автівку. Чекаємо розслідування ДБР. Тож я змушена віддати "медичку" іншій бригаді", - обурюється Уляна.
Військовим потрібно спростити документообіг, вважає волонтерка. Через труднощі у списанні військові не беруть, до прикладу, саперні лопати. Вони коштують небагато, але списати їх з балансу і взяти інші - надзвичайно складно.
Зараз на підписі у президента України лежить законопроєкт №10039 щодо спрощення процедури списання військового майна, в тому числі внаслідок бойових дій під час дії воєнного стану. Верховна Рада прийняла законопроєкт ще 5 жовтня цього року, і він досі чекає на підпис президента. "У війську паперів більше, ніж снарядів. Машин недостатньо, а змушені возити архіви справ, щоб списати майно", - каже Уляна Кузик. Я вже мовчу про паспорт об'єкта на бліндаж. Немає паспорта об'єкта – немає списання деревини. Відповідно, на новий не дадуть, бо старий не списали. А буває, що і не встигнеш добудувати той бліндаж, а вже прилетіло, то де взяти той паспорт об'єкта, що тоді робити?"
Уляна Кузик, начальниця управління постачання ДУК "Правий сектор" (67-ма бригада ЗСУ)
Фото: Олена Чернінька
Загалом військові кажуть, що базові потреби у Міністерстві оборони закривають. Але залишається великий перелік, що потрібно купувати самотужки. Уляна Кузик звертає увагу на запчастини до автівок, колеса, вогнегасники, газові балони, сокири, лопати, електропили.
"Ми постійно це просимо, а ніколи не дають. Я вже мовчу про плівку, цвяхи, мішки, щоб окопи робити. Таким би мали забезпечувати", - наголошує Уляна Кузик.
Натомість Антон Петрівський радить зменшити видатки на харчові продукти й збільшити грошові виплати. "Величезна кількість продуктів пропадає. Коли у солдата є вибір — їсти те, що видають, і те, що хоче купити в магазині, він вибере останнє", - каже військовий.
Ольга Біщук теж звертає увагу на брак транспортних засобів, "старлінків", генераторів та обігрівачів. З цим були проблеми і залишилися. Того, що дає держава, — дуже мало.