"Ми можемо стати зброярнею світу, але треба міняти систему", – ветеран та керівник громадської ради при міноборони про корупцію у воєнній сфері

Летальні наслідки

Перше, що необхідно окреслити перед переходом до теми – це відмінність між корупцією в оборонних та цивільних сферах. І як наголосив Юрій, основне те, що розкрадання, наприклад, на будівництві доріг не призводить до безпосередніх смертей, а до побутових незручностей та лише створює небезпеку. Водночас корупційні схеми, скажімо, на оборонному підприємстві несуть безпосередню загрозу життю військового. 

"Корупція в оборонці, вона, звичайно, напряму впливає на життя людей. Щобільше, можна порахувати, що якщо, грубо кажучи, 10% бюджетних коштів підуть "у кишеню", то означає, що захисники матимуть на 10% менше боєприпасів. А відтак ми можемо захистити, я дуже грубо кажу, але на 10% менше української території. Угу. Тому, окрім всього іншого, сьогодні ще буде актуально сказати, що цим ще й послаблюємо нашу переговорну позицію", – пояснив керівник антикорради. 

Також він наголосив на тому, що саме цей вид корупції у наш час породжує сильні сумніви та загалом демотивує суспільство, що прямо впливає на боєздатність армії. Окрім того, новини читають і наші європейські та американські партнери, які також можуть змінювати свою думку стосовно України, а відтак змінювати рівень підтримки. 

Слушно наголосити на моменті: то чи доцільно в такому разі писати про цю корупцію, якщо вона має такий потужний вплив на настрої українського та закордонного суспільства? І на думку Юрія Гудименка слід дивитися на це під іншим кутом, а відповідно і висвітлювати ці проблеми інакше. 

"Після арешту корупціонера ми повинні задавати собі два питання: як він це зробив І як нам зробити так, щоб його наступник не зміг так вчинити? Тобто треба робити висновки. На жаль, зараз ми не часто це бачимо, ні зі сторони суспільства, ні зі сторони влади. Необхідно проводити аналіз, змінювати законодавство та систему, впроваджувати цифровізацію – варіантів багато", – вказав він. 

Запит на справедливість без терміну придатності

Юрій Гудименко, фото: www.facebook.com/hudymenko

Зрозуміло, висвітлювати корупцію, при тому наголошуючи на способах подальшої боротьби та протидії, треба. Однак що далі? Чим, окрім гучних заголовків та правильних тез, закінчиться справа? Чи сяде корупціонер, і якщо взагалі так, то скільки років цього чекати? Чи не втече він?

На думку керівника ради, яка і покликана боротися з цим явищем, ситуація є стандартною, адже Україна – демократична та правова держава. Інша ж справа – нетерпимість до корупції.

"Я розумію, чому так стається. З одного боку – суди перевантажені, з іншого – говоримо ж про людей, які проводили оборудки на величезні суми. І в них є гроші на хороших адвокатів, які легко відтермінують вирок навіть без корупції. До того ж люди, на мою думку, через нетерпимість до корупції, що є добре, але вони насправді погано сприймають, наприклад, коли іде угода зі слідством. Мені здається, що це позитивна історія, адже вона дозволяє гарантовано повернути в бюджет величезні суми грошей, які дуже навіть необхідні для продовження оборони. Так, ми отримали б більше морального задоволення, якби фігурант сів, але держава не отримала б нічого, якби він просто втік в умовну Швейцарію з награбованими мільярдами. Тут просто не буває ідеальних історій, які б влаштовували всіх, але з такою системою треба працювати", – додав Юрій. 

Як приклад він навів ситуацію з Павлоградським хімзаводом, який виготовляв неякісні 120-мм міни. Саме цим випадок активно займалась громадська антикорупційна рада при міністерстві оборони. І щодо цього він стверджує, що вироків доведеться чекати дуже довго, однак вже сьогодні вдалось не лише зупинити постачання низькоякісних боєприпасів захисникам на фронт, а й посади гендиректора підприємства в СІЗО й частково змінити підхід до закупівель.

То як правильно боротися з корупцією в оборонній сфері

Як стверджує ветеран та активіст, необхідно чітко розмежувати те, як побудована система закупівель у міністерстві оборони.

Коли мовиться про нелетальне забезпечення, тобто каски, бронежилети, їжа, одяг і тому подібне, то займається цим Державний оператор тилу. І у цій ситуації тендери проводять відкрито через майданчики для електронних торгів Prozorro. В такому разі можна порівняти ціни з ринковим, перевірити, який саме товар зобов’язалися доставити й тому подібне, тобто технічно все прозоро. 

Інша ж справа, коли йдеться про Агенцію оборонних закупівель, яка займається забезпеченням війська зброєю. І саме ця структура оперує прямими контрактами, тобто без аукціону, з величезними сумами та грифом "секретно". У цій ситуації і справді все складніше, однак на прикладі антикорупційної ради Гудименко вказав, що шляхи для виявлення та розв'язання проблем таки є.

"Є у всього є причина, правильно? Ця причина рано чи пізно стає публічною. Для прикладу телефонує нам солдат і скаржиться на жахливої якості міни. І з цього ми починаємо, розкручуємо історію. А що це за міни? Який завод їх робив? А чому так? А зателефонуймо спеціалістам, в Укроборонпром, Мінстратегпром. Якщо проблема не вирішується, або ми отримуємо банальні відписки, ми починаємо про це говорити публічно. І тоді процес буде йти. Саме цей кейс, про який я розповів, закінчився тим, що Міноборони, Мінстратегпром і СБУ на трьох провели випробування. І тоді спільна комісія дійшла до ряду висновків і внесла зміни до того, як взагалі міни мають потрапляти на фронт, як вони мають там упаковуватись, які мають бути стандарти, критерії перевірки, тому подібне. Тобто за допомогою однієї ситуації ми розкрутили зміни в постачання в армію загалом. І, що теж важливо, це відбулось у чи не найменш травматичний для війська спосіб", – розповів керівник громадської ради.

Після цієї історії Юрій вчергове наголосив, що критично необхідно після кожного подібного скандалу ставити запитання: А які висновки зроблені? Які зміни в системі передбачили?

Де закладені найбільші проблеми та корупційні ризики

Громадська антикорупційна рада при МО, фото: www.facebook.com/hudymenko

Однією з найсерйозніших проблем, які виокремлює експерт, є загальна система закупівель. Мовиться про те, що постачальника станом на сьогодні обирають за одним чинником – найнижча ціна. 

"Це не дуже публічна, але й не дуже секретна інформація. Головний критерій – це ціна. Скажіть мені, будь ласка, а ми точно хочемо купувати найдешевше? А може врешті ми створимо формулу, яка міститиме оцінку якості, репутації постачальника. Бо станом зараз маємо ситуацію, коли серед постачальників оберуть того, який пропонує за свої умовні міни ціну на одну копійку нижчу. І усе це без врахування того, що він міг раніше зривати контракти, встановлювати довгі терміни виготовлення, мати потужності закордоном", – пояснив Юрій. 

Ба більше, за його словами, якщо замовник все ж ризикне та обере якіснішого та надійнішого постачальника, однак з дещо дорожчою вартістю товару, то це вже гарантований шанс перевірок від МВС, ДБР, НАБУ та інших правоохоронних органів.

Відтак зараз активна громадськість працює над виправленням цієї ситуації та зміни загального підходу до закупівель, аби схема обрання враховувала не лише цінову політику.

"Тобто чиновник закуповує, наприклад, патрони 7.62/39. От у нього є декілька контрактів і він просто ці пропозиції заганяє в коротку формулу та отримує результат з рішенням, у кого треба закуповуватись. Все, крапка. Тобто потрібна затверджена чітка  формула, яка буде враховувати усі фактори, а не лише ціну, і за якою він буде рухатися. Крок вліво, крок вправо – кримінальна справа", – наголосив керівник громадської ради. 

Інша ж суттєва проблема – перевага контрактування державних заводів над приватними. 

"Здається, що це ж державне, воно ж добре контролюється. І саме тут починається треш, бо з однієї сторони нам потрібно купити найдешевше, а з іншої – є рішення Ставки, що купувати потрібно в першу чергу в державних заводів. І на цьому все! Державні заводи, як правило, починають зривати терміни та обсяги контрактів. І ти нічого не можеш змінити, бо вже є підписаний документ. Тут вже і бізнес не допоможе, бо його не включали в контракт. Так і маємо ситуацію, що державні виробники зривають критичне воєнне виробництво", – підкреслив Гудименко.

І ця проблема лише загострюватиметься, адже міністерство стратегічних промисловостей фактично передають під керування міноборони, яке тепер водночас буде замовляти, контрактувати, виробляти, оплачувати, так ще й саме ж буде перевіряти якість собою ж виготовлених продуктів.

"Вони навіть судитися самі ж з собою будуть, у разі чогось. Це виглядає як менеджерська шизофренія", – каже експерт.

Однак з вищепереліченими проблемами наразі намагаються боротися. Зокрема створенням формул для закупівель та встановленням обмежень на занадто великі обсяги замовлень для одного виробника. 

Юрій також наголошує, що на українців чекає клопітка, нудна, монотонна та дуже нецікава робота, обсяги якої просто вражають. Однак саме вона продукуватиме реальні зміни у системі, яка наразі є дуже складною, а відповідною такою, де в умовного корупціонера є достатньо простору для маневру. 

"Ми повинні мислити системними категоріями, а не людьми та посадами. Можливо, я оптиміст, але вважаю, що в України є реальний історичний шанс стати зброярнею світу, незалежно від результатів цієї війни. Так нам вдасться здобути шалений успіх. Однак необхідно зосередитися на тому, що цим шансом треба скористатися тут і зараз. У нас насправді вже сьогодні є великі успіхи, однак їх потрібно закріпити на системному рівні", – резюмував керівник громадської антикорупційної ради при міністерстві оборони України.