Найпублічніший розвідник країни: чим відомий Кирило Буданов і чи стане він новим "сірим кардиналом" Зеленського

Цей поворот став одним із найрезонансніших кадрових рішень початку 2026 року. 2 січня Володимир Зеленський офіційно повідомив, що запропонував (і Буданов прийняв) посаду глави ОП, мотивуючи це необхідністю посилити фокус на безпеку, розвиток Сил оборони та дипломатичний трек. Виглядає на те, що перехід Буданова з розвідки в політику означає відмову від потенційних президентських амбіцій (якщо вони були) на користь тісної співпраці з Зеленським, з усіма пов'язаними репутаційними ризиками в умовах корупційних скандалів та воєнного часу.

Більше про постать вже нового керівника Офісу президента, генерал-лейтенанта Кирила Буданова розповість Еспресо.

Від навчання на військового до розвідника

Кирило Олексійович Буданов народився 4 січня 1986 року в Києві. Закінчив Одеський інститут Сухопутних військ у 2007 році та одразу розпочав службу в підрозділах спеціального призначення Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України.

Він – класичний практик, а не теоретик. 

Ще з 2014 року брав активну участь у бойових діях на Донбасі, декілька разів отримував поранення. Займався секретними операціями про які відомо небагато. Однак одна історія стала публічним надбанням і сталася в окупованому Криму. 

У серпні 2016 році Кирило Будано очолив рейд з п’яти спецпризначенців в окупованому Криму, який був пов’язаний з проведенням розвідувально-диверсійних дій на півночі півострова. Йшлося про спробу отримання критично важливої інформації про російські військові об’єкти, під час якої відбулося бойове зіткнення з підрозділами ФСБ РФ. У ході операції українським спецпризначенням довелося вступити у бій з силами ФСБ "Вимпел",  Буданов та компанія ліквідували кількох іменитих ворогів і вийшла без втрат. Ця операція стала однією з перших публічних згадок про нього і підтвердила репутацію Буданова як офіцера, який працює безпосередньо "в полі", а не з кабінету.

Десь в цей період він пройшов навчання за програмою, яку підтримує ЦРУ, а після важкого поранення на Донбасі лікувався в елітному Національному військово-медичному центрі Волтера Ріда (Меріленд) - це виняткова честь для українського військовослужбовця, кажуть у New York Times.

Стрімкий зліт кар’єри Буданова відбувся завдяки приходу до влади Володимира Зеленського. Адже спершу його призначили заступником директора департаменту Служби зовнішньої розвідки, а вже 5 серпня 2020 року у віці 34 років Кирило Буданов став наймолодшим керівником ГУР за всю історію відомства. Він замінив генерал-полковника Василя Бурбу, який критикував тодішнього голову Офісу президента Андрія Єрмака, оскільки той від імені Зеленського нібито дав вказівку відкласти спецоперацію щодо затримання "вагнерівців" у Білорусі, і це призвело до її зриву. Довгий час у суспільстві обговорювали цей "вагнергейт".

Кроки на чолі ГУР та ключові операції повномасштабної війни

Кирило Буданов на бойових позиціях разом зі спецпризначенцями ГУР в грудні 2025 року, фото: ГУР

Цікаво, що Буданов був одним з перших, хто займаючи високу посаду в країні публічно повідомляв про підготовку Росії до нападу на Україну. Зокрема, у кінці листопада він прогнозував про атаку до кінця січня. Але керівництво України відхрестилося від його слів далі говорячи про "шашлики у травні". 

Тож за ці п’ять років під керівництвом Буданова ГУР перетворилося на одну з найефективніших і найвідоміших спецслужб світу. Він особисто брав участь у численних завданнях (наприклад, на Харківщині, Донеччині, Чорному морі тощо), що мотивувало підлеглих і підкреслювало його стиль – бути не в кабінеті, а на передовій.

Серед найвідоміших операцій під час повномасштабного вторгнення, які приписують ГУР і, відповідно, Буданову:

• Зрив висадки російських ВДВ та СПН для стрімкого входження в Київ в Гостомельському аеропорту (лютий 2022);
• Повітряний міст на Азовсталь (березень–травень 2022) – сім вертолітних рейсів для постачання та евакуації;
• Визволення "вишок Бойка" та острова Зміїний, що повернуло контроль над Чорним морем;
• Звільнення багатьох міст та сіл від окупантів разом з підрозділами ЗСУ (Буча, Ірпінь, Дмитрівка тощо);
• Рейди в Крим (серпень–жовтень 2023) – висадки біля Тарханкуту;
• Хоч у більшості СБУ займалися ударами морськими дронами, але ГУР теж робило не менш успішні атаки Magura V5 на Чорноморський флот РФ;
• Знищення літаків на аеродромах (включно з операціями в Криму цього року);
• У 2023 році ГУР провело успішну операцію "Синиця": російський пілот Максим Кузьмінов перегнав на територію України транспортно-штурмовий вертоліт Мі-8АМТШ разом із вантажем деталей для винищувачів Су-27 і Су-30;
• Одна з новітніх гучних операцій – інсценування вбивства командира РДК Дениса Капустіна з метою викриття ворожої агентурної мережі та отримання винагороди у 500 тис. доларів, що дозволило зібрати кошти на підтримку оборони.

Буданов відвідав позиції ГУР на острові Зміїний і газовидобувних платформах у Чорному морі, фото: ГУР

Цей список можна ще довго продовжувати. Буданов розробляв багато з цих планів і часто наголошував на демілітаризації Криму як ключі до перемоги. За свої діяння він має звання Героя України, надане у 2024 році.

Також варто згадати, що Кирило Буданов одружений, і його родина стала мішенню війни спецслужб. У 2023 році його дружину Маріанну Буданову було отруєно важкими металами. Вона проходила тривале лікування, а інцидент розслідували як цілеспрямовану спробу тиску на керівника ГУР через близьких. Сам Буданов публічно визнавав цей факт, даючи зрозуміти, що розуміє, з ким має справу, і що війна для нього давно вийшла за межі службового кабінету.

Характер керівника: любить говорити із ЗМІ та має суспільний вплив і довіру

Володимир Зеленський та Кирило Буданов на зустрічі 2 січня, фото: Офіс президента

На відміну від типового стилю таємничості від шпигунів, Буданов любить давати інтерв'ю (особливо після початку повномасштабної війни, як стратегія просування українських наративів) та навіть публічно прогнозувати події. Однак деякі його фрази на кшталт "кава в Криму" (як інтерпретували їх в народі про натяк на швидке повернення півострова) стали мемами.

Деякі прогнози виявилися надто оптимістичними: у 2022 році він обіцяв ЗСУ в Криму весною-літом 2023-го – цього не сталося через повільний хід контрнаступу, що не приніс бажаних результатів. Проте сам Буданов пояснює, що це оперативні оцінки в реальному часі, які завжди можуть коригуватися, тому його заяви слід сприймати як конкретну аналітику.

Водночас багато його прогнозів збувалися: попередження про вторгнення 2022-го, провал російських планів повалення керівництва України через неготовність Кремля до довготривалої війни, катастрофічні наслідки війни для РФ, посилення дезінформаційних кампаній росіян, гібридної війни в Європі тощо. 

До того, як президент Трамп змінив політичні орієнтири для команди Зеленського, він неодноразово заявляв, що війна закінчиться лише на кордонах 1991 року, а Росія у підсумку розпадеться, при цьому ядерного удару не буде. З іншого боку, Буданов не вірить, що мир може бути досягнуто швидко, на відмінно від припинення вогню. Зараз він каже, що в лютому цього року може "відкритися вікно" для мирної угоди з РФ, хоча та ймовірно й далі хотітиме захопити всю Донеччину, тому потрібна сильна робота з США, щоб вплинути на Кремль.

Загалом Буданов – жорсткий, холоднокровний, але мотивуючий лідер. Він також каже, що: "Ми будемо вбивати росіян у будь-якій точці світу до повної перемоги України". Тобто натякає про готовність до стилістики роботи як у Моссад, котрі завжди готові знищувати ворогів Ізраїлю, де б ті не були. Сам Буданов завжди готовий проявляти ініціативу на власному прикладі, а не лише наказами з кабінету.

Важливо також наголосити, що після перших успіхів ЗСУ та ГУР у 2022 році, Буданов разом із Залужним почали входити у рейтинги найвпливовіших українців, яким народ довіряє. А це непокоїло колишнього керівника Офісу президента, який вбачав у них конкурентів для Володимира Зеленського. Якщо Залужного Єрмак таки зміг потіснити на початку 2024 року, то керівника ГУР – ні. Одна з останніх спроб була влітку 2025 року, коли після статті Politico, де вчергове розгромили постать Єрмака, той начебто жалівся Зеленському, що це замовлення від Буданова, як пише нардеп Ярослав Железняк. 

Та життя не позбавлене іронії. Адже 2 січня стало відомо, що саме Кирило Буданов замінить колись незамінного Андрія Єрмака на посаді керівника Офісу президента.

"Зараз Україні потрібно більше зосередженості на питаннях безпеки, розвитку Сил оборони та безпеки України, а також на дипломатичному треку в перемовинах, і Офіс президента служитиме виконанню передусім таких завдань нашої держави. Кирило має спеціальний досвід на цих напрямах та достатню силу для досягнення результатів. Також доручив новому керівнику Офісу президента у взаємодії із секретарем РНБО України та іншими необхідними керівниками й інституціями оновити і представити на затвердження стратегічні основи оборони та розвитку нашої держави й подальші кроки", - повідомив Зеленський.

У відповідь Кирило Буданов підтвердив, що прийняв пропозицію президента України очолити Офіс глави держави. 

"Продовжую служити Україні. Вважаю посаду керівника Офісу президента як ще один рубіж відповідальності перед країною. Для мене це честь і відповідальність – в історичний для України час зосередитись на критично важливих питаннях стратегічної безпеки нашої держави. Дякую за довіру!", - написав Буданов і подякував команді ГУР МО України за спільну роботу. 

Таке призначення і готовність Буданова змінити рід занять стало несподіванкою для багатьох. Адже свіжі рейтинги свідчать, що Буданов стабільно у трійці лідерів можливих президентських перегонів. Відповідно, було багато спекуляцій на цю тему про нову політичну силу в його особі. Але тепер погодившись бути новою "правою рукою" президента для Буданова це означає перехід від таємних операцій до публічної політики, з усіма політичними ризиками. Чи стане він "другою людиною" в державі, як колись Єрмак? Поки що рано говорити. Однак точно можна сказати, що Україна отримала нового впливового гравця на Банковій, а не технічного керівника. Та й закордонні ЗМІ, наприклад New York Times, відзначають, що Буданов має "міцні зв’язки зі США", що може стати ключовим фактором у переговорах з адміністрацією Трампа. 

Читайте також: Призначення Буданова. Чотири питання, які наразі без відповідей