Про це інформує RND.
"Про швидку перемогу не може бути й мови, тому треба мати план на тривалу боротьбу. Непевні часи таять у собі багато пасток", - наголосила Каллас.
За її словами, однією такою пасткою є "пастка надії", а саме помилкове очікування швидкого завершення війни.
"Коли мені ставлять питання про контрнаступ України, я завжди нагадую, що він триває з 24 лютого 2022 року. Також є надія на переговори. Це надія на те, що наша згода на успішне захоплення земель у ХХІ столітті задовольнить апетит Росії. Бажання домовлятися виходить від тих, хто за всяку ціну хоче стабілізувати відносини з Росією", - каже прем'єрка Естонії.
Вона також додала, що погрози російського керівництва та зображення ядерних вибухів на державному телебаченні РФ покликані налякати вільний світ, а розпалюванням страхів Кремль хоче змінити сприйняття війни в трансатлантичній спільноті.
"Це заводить нас у пастку самостримування, викликану страхом перед ескалацією. Через цей страх деякі стверджують, що допомога Україні в захисті від агресії означає ескалацію. Моя відповідь на це: захист – це не провокація. Росію провокує не опір – провокує слабкість", - зазначила Каллас.
Крім того, за її словами, є пастка дезінформації.
"З одного боку – звичайна війна проти України. З іншого боку, існує тіньова війна Кремля, в якій дезінформація та війна даних є іншим важливим фронтом. Дезінформаційна кампанія Кремля охоплює величезну аудиторію через соціальні мережі – вона буквально в наших кишенях, телефонах і застосунках", - каже прем'єрка.
Вона додала, що кампанія РФ спрямована на те, щоб перешкодити демократичним лідерам і суспільствам підтримувати Україну, спровокувати внутрішні політичні розбіжності та вплинути на демократичні голоси.
Зазначається, що з моменту вторгнення кількість підписників кремлівських облікових записів зросла більш ніж втричі в Telegram, більш ніж удвічі в Tiktok і зросла майже на 90% на YouTube, тоді як Facebook має найбільшу аудиторію кремлівських акаунтів.
"Нам потрібно подумати про те, як ми можемо зупинити ботів і тролів від поширення дезінформації. Особливу відповідальність тут несуть онлайн-платформи. З цією метою ЄС прийняв Закон про цифрові послуги. Відповідно до цього Meta, X і Tiktok зобов’язані запобігати незаконній та шкідливій діяльності в Інтернеті та поширенню дезінформації. Однак є інші платформи, такі як Telegram, які потребують підвищеної уваги", - підсумувала Каллас.