Про це пише thepage.ua.
Ефективність операції залежить від технологічності підрозділу. Очі української армії — безпілотники. Вони допомагають виявити ворожі позиції та скоригувати артилерійські удари. Чим більше очей у наших бійців — тим більше воїнів повернуться додому неушкодженими.
Фонд "Сталеві крила" запустив збір на дрони для підрозділу, що воює на Півдні України. Його ціль — 50 тис. євро на український БпЛА "Ельф" і квадрокоптер Matrice 30T. Ці апарати допоможуть нашим хлопцям і дівчатам бачити окупантів немов на долоні та працювати артою точнісінько по гніздах ворога.
Можливо, ви вже стомилися донатити на «ще один дрон». У вас може виникнути питання: а що стається з тими, на які ми вже збирали? Разом зі "Сталевими крилами" з’ясовуємо, чому така техніка — це витратний матеріал на фронті.
Звісно, безпілотники — птахи високого польоту. "Ельф", на який збирає фонд, може наглядати за рашистським тилом із висоти 1500 м. Оскільки дальність вогню з АКМ по повітряних цілях до 500 м, ймовірність збити такий апарат зі стрілецької зброї вкрай мала. Але маємо визнати: хоча коптер — складна ціль та все-таки реальна. Особливо коли апарат проводить розвідку близько до землі або знизився через недостатній заряд батареї.
Головна перевага БпЛА — дистанційне керування. DJI Matrice 30T може фіксувати та передавати дані про позиції ворога на відстань до 15 км, а БпЛА "Ельф" — у радіусі 35 — 60 км. Саме тому безпілотники зберігають життя військовим, яким не доводиться безпосередньо брати участь у боях. Однак радіокерованість — це й ахіллесова п'ята. Ворог може визначити діапазон частот і заглушити приймач дрона. Щойно безпілотник втрачає сигнал, він зупиняється в повітрі, адже не знає, куди летіти. Ворогу лишається тільки дочекатися, доки розрядиться акумулятор, і апарат впаде посеред поля чи застрягне в гілках дерев.
Ми всі сподіваємося, що ЗСУ продовжать контрнаступ і взимку. Нашим бійцям не позичати завзяття, але техніка може не витримати погодних умов. Скажімо, якщо дрон працює під дощем чи під час снігопаду, то волога може потрапити всередину корпусу й пошкодити механізм. Низькі температури шкодять батареям. До цих умов можна додати й шквальний вітер, що може знести апарат на висоті. Якщо відмовляє хоча б один із двигунів, безпілотник не може компенсувати вагу, виходить з ладу й падає на землю. Тому восени та взимку запускати техніку ризиковано, але від цього нікуди не подітися.
фото: thepage.ua