Пташки перемоги: чому треба донатити на дрони. Інформаційна підтримка

Безкрайнє поле Херсонщини. На обрії — лісосмуга. Треба наступати: чітко, стрімко й із найменшими втратами. Аеророзвідка підіймає в небо дрон і доповідає: у лісосмузі причаїлися окупанти, тому можна потрапити в засідку

Зміст

Про це пише thepage.ua.

Ефективність операції залежить від технологічності підрозділу. Очі української армії — безпілотники. Вони допомагають виявити ворожі позиції та скоригувати артилерійські удари. Чим більше очей у наших бійців — тим більше воїнів повернуться додому неушкодженими.

Фонд "Сталеві крила" запустив збір на дрони для підрозділу, що воює на Півдні України. Його ціль — 50 тис. євро на український БпЛА "Ельф" і квадрокоптер Matrice 30T. Ці апарати допоможуть нашим хлопцям і дівчатам бачити окупантів немов на долоні та працювати артою точнісінько по гніздах ворога.

Можливо, ви вже стомилися донатити на «ще один дрон». У вас може виникнути питання: а що стається з тими, на які ми вже збирали? Разом зі "Сталевими крилами" з’ясовуємо, чому така техніка — це витратний матеріал на фронті.

Дрони збивають

Звісно, безпілотники — птахи високого польоту. "Ельф", на який збирає фонд, може наглядати за рашистським тилом із висоти 1500 м. Оскільки дальність вогню з АКМ по повітряних цілях до 500 м, ймовірність збити такий апарат зі стрілецької зброї вкрай мала. Але маємо визнати: хоча коптер — складна ціль та все-таки реальна. Особливо коли апарат проводить розвідку близько до землі або знизився через недостатній заряд батареї.

Дрони перехоплюють

Головна перевага БпЛА — дистанційне керування. DJI Matrice 30T може фіксувати та передавати дані про позиції ворога на відстань до 15 км, а БпЛА "Ельф" — у радіусі 35 — 60 км. Саме тому безпілотники зберігають життя військовим, яким не доводиться безпосередньо брати участь у боях. Однак радіокерованість — це й ахіллесова п'ята. Ворог може визначити діапазон частот і заглушити приймач дрона. Щойно безпілотник втрачає сигнал, він зупиняється в повітрі, адже не знає, куди летіти. Ворогу лишається тільки дочекатися, доки розрядиться акумулятор, і апарат впаде посеред поля чи застрягне в гілках дерев.

Дрони виходять з ладу

Ми всі сподіваємося, що ЗСУ продовжать контрнаступ і взимку. Нашим бійцям не позичати завзяття, але техніка може не витримати погодних умов. Скажімо, якщо дрон працює під дощем чи під час снігопаду, то волога може потрапити всередину корпусу й пошкодити механізм. Низькі температури шкодять батареям. До цих умов можна додати й шквальний вітер, що може знести апарат на висоті. Якщо відмовляє хоча б один із двигунів, безпілотник не може компенсувати вагу, виходить з ладу й падає на землю. Тому восени та взимку запускати техніку ризиковано, але від цього нікуди не подітися.

фото: thepage.ua

Дронів забагато не буває

Восьмирічний досвід "Сталевих крил" свідчить: для хлопців на передовій дрони — як повітря. Волонтери отримують запити мало не щодня, бо обладнання потрібно постійно поновлювати або ремонтувати. Фонд передає техніку конкретним формуванням, особисто комунікує з командирами та бійцями на фронті.

Також у волонтерів — пряма комунікація з постачальниками, що значно пришвидшує закупівлю та доставлення техніки. Вони готові мчати на позиції, тільки-но отримають необхідну техніку, на яку проводиться збір.

Найменший внесок має значення

Ціна БпЛА "Ельф" — 40 тис. євро, а Matrice 30T коштує 10 тис. євро. Але ці апарати можуть допомогти знищити російську техніку на мільйони. І річ не лише в розвідці позицій, які потім спопелятиме наша артилерія. Якщо скинути звичайну ручну гранату з безпілотника, то можна вивести з ладу танк чи БМП. А вибухівкою з дрона можна підірвати рашистів, які їдуть на автомобілі чи сховалися в окопах.

Орки не підуть самі, доки наша армія їх не прожене. Тому кожна ваша гривня на збір фонду "Сталеві крила" — удар по нечисті, що й далі тримає в полоні наші Південь і Схід. А кожен відвойований метр української землі — це й наша з вами заслуга.

2026, неділя

7 червня