Як нам стати енергостійкою країною

Світ входить у нову фазу енергетичної конкуренції.

Поки одні країни нарощують ресурсну базу (США, КНР, Канада, Бразилія, Казахстан, Азербайджан), Європа дедалі гостріше відчуває дефіцит власного енергетичного фундаменту у час, коли енергія із новою силою стає інструментом геополітики, що використовується великими гравцями.  

Україна має унікальний шанс змінити свою роль — від вразливої до системоутворюючої.

1. Україна — не ресурсно бідна країна

Вона має значні запаси газу, перспективи збільшення видобутку і перероблювання нафти та одну з найбільших ГТС і ПСГ у Європі.

Проблема — не в ресурсі, а в його неактивному використанні.

2. Ресурс = енергетична зброя

Глобальні кризи показали: ринок не гарантує постачання за доступними цінами. Імпортна модель означає стратегічну вразливість.

3. Україна як частина рішення для ЄС

ПСГ, транзит і потенціал видобутку можуть стати ключовими елементами енергетичної безпеки Європи.

4. Класичні енергетичні рішення

• Стимулювання видобутку газу;
• перезапуск шельфових проєктів;
• інтеграція енергоринків у економічну систему ЄС;
• розвиток розподільної генерації, зокрема, когенерації.

Читайте також: За яких умов війна може закінчитися вже цього року

5. Нові можливості економіки енергії

Біопаливо: Україна може стати одним із лідерів Європи у виробництві біоетанолу, біодизелю та біометану. Потенціал по біометану – понад 15 млрд куб. м на рік. Використання та експорт Bio-LNG не є фантастикою, а практичним кейсом.   

Енергоефективність: Найшвидший ресурс — це економія. Потенціал скорочення споживання енергії на одиницю виробленої продукції та використання домогосподарством — до 30%.

Електромобілі: Розвиток електротранспорту знижує залежність від імпорту нафтопродуктів.

6. Ринок нафтопродуктів

Конкуренція: Недопущення картельних змов й влади на ринку небагатьох внаслідок прозорості, посилення антимонопольної політики, сприятливих умов для малого та середнього бізнесу. В центрі уваги має бути споживач, а не тільки наповнення бюджету та інтереси великих мереж.   

Міні-НПЗ: Створення малих нафтопереробних заводів підвищує гнучкість системи.

7. Податкова та регуляторна політика

Гнучке регулювання. Під час криз держава має швидко адаптувати податкову політику в інтересах споживача шляхом скорочення ставок ПДВ чи акцизу, а не стимулювати утримання високих цін для економіки через бюджетні вливання у підтримання попиту.  

Скасування авансового платежу. Це підвищить стійкість малого та середнього бізнесу, що виконує функцію якоря у стримуванні цін та вивільнить обігові кошти для закупівлі ресурсу та інвестицій.

Перемагає не той, хто орієнтується на низькі ціни у короткостроковій перспективі, а той, у кого є механізми із втілення стратегії стійкості. Формування конкурентних енергетичних ринків необхідна, але недостатня умова стійкості економіки за відсутності довгострокової безпекової політики.

Джерело

Про автора. Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.