Кремль вважає, що Захід не готовий до відповіді на провокації,

Попри значні економічні та людські ресурси Європи, ключовою проблемою залишається не потенціал, а політична воля та здатність до консолідованої реакції на агресію Росії

Зміст

Таку думку в етері Еспресо та Slawa.TV висловив професор стратегічних досліджень Університету Флориди, старший науковий співробітник Атлантичної ради (Вашингтон, США) Ендрю Міхта в інтерв'ю ведучому програми "Студія Захід" Антону Борковському.

Якщо оцінити ресурси, якими володіє Європа навіть без участі США, стає очевидно, що ключова проблема полягає не в браку можливостей. Сукупний ВВП європейських країн - як у межах ЄС, так і разом із Великою Британією, - а також людський потенціал континенту становлять приблизно пів мільярда населення. У цьому вимірі Європа не має ані фінансового дефіциту, ані нестачі людських ресурсів для того, щоб стримати, а за потреби й відбити будь-яку російську агресію.

Водночас вирішальним фактором залишається не ресурсна, а політико-інституційна площина. Йдеться про лідерство та здатність політичних еліт формувати суспільний консенсус щодо масштабу загрози, яка сьогодні суттєво недооцінюється. Лише протягом останнього року європейські держави почали демонструвати системніші кроки у напрямку відновлення збройних сил і розвитку оборонно-промислової бази.

"Фінансова підтримка України, безумовно, має велике значення. Але українці не можуть стріляти купюрами євро. Для оборони потрібні не лише гроші, а й зброя, боєприпаси та конкретні військові спроможності. Україні потрібні боєприпаси, потрібні сучасні системи озброєння. І Європі вони також потрібні.

Саме тому Путін і далі розраховує на те, що зможе перечекати Захід. Він переконаний, що Заходу бракує рішучості та політичної волі, аби по-справжньому дати йому відсіч", - наголосив Міхта.

За словами професора, порушення повітряного простору країн Балтії вже стали майже буденністю. Російські дрони залітали до Польщі. Російські військові літаки, повністю озброєні, перебували поблизу естонського повітряного простору протягом п'ятнадцяти хвилин. І щоразу Захід фактично "проковтує" ці зухвалі провокації без жодної відповіді. Це лише посилює впевненість Путіна в тому, що він може діяти безкарно. Він вважає, що достатньо просто дочекатися моменту, коли Захід втратить витримку або інтерес до протистояння.

"Порівняймо це з реакцією Туреччини. Турки свого часу збили російський військовий літак. Москва тоді голосно обурювалася, лунали погрози та різкі заяви. Але після цього Росія вже не намагалася повторити подібний сценарій.

Отже, проблема в тому, що систему стримування постійно випробовують на міцність. І Захід надто часто не виглядає достатньо переконливим у своїй реакції на такі порушення. Саме це дає Путіну надію, що він зможе перечекати Захід і що шанс на перемогу в нього все ще залишається", - зазначив Міхта.

27 травня у Reuters повідомляли, що НАТО посилює оборону країн Балтії, готуючись до можливого сценарію війни з Росією. Альянс планує змінити структуру командування на східному фланзі, щоб пришвидшити перекидання військ до Латвії та Естонії у разі загострення безпекової ситуації.
Модернізація армій країн Європи дасть відчутний ефект не раніше 2028–2029 років, тому до завершення масштабного переозброєння європейських армій Кремль може спробувати перевірити готовність НАТО.
Росія може розглядати сценарій відкриття другого фронту в країнах Балтії, розраховуючи на стримувальний фактор ядерного статусу та небажання НАТО вступати у пряму війну з ядерною державою.

2026, субота

6 червня