Війна перенесла будівництво ВЕС у високогір'я: як бізнес-інтереси ексрегіоналів нищать екосистеми Карпат

До повномасштабного вторгнення велика частина ринку вітроенергетики зосереджувалася на східних та південних територіях України, які зараз є зонами активних бойових дій, або тимчасово окуповані Росією. Водночас галузь продовжує зростати попри війну. Так, за даними зі звіту Української вітроенергетичної асоціації 2025-й став роком активного відновлення вітроенергетичних потужностей. 

За даними УВЕА після проведення анкетування протягом 2025 року в Україні було побудовано 324,4 МВт нових ВЕС, тоді як у 2023 році цей показник становив 146,3 МВт, а у 2024 році – 20 МВт. 

При цьому девелопери у більшості своїй переорієнтували своє будівництво ВЕС на центральну та західну Україну, не виключаючи Карпати. Одним із гучних прикладів забудови українського високогір’я стало будівництво ВЕС на полонині Руна, що супроводжувалося невдоволенням екоактивістів та порушеннями при зведенні фундаментів для вітряків.

Як змінився вітроенергетичний ринок з початку повномасштабного вторгнення

Як розповів Еспресо президент УВЕА Андрій Конеченков, на сьогодні загальна встановлена потужність вітроенергетики України складає 2,2 ГВт. З них велика частина потужності – 1,3 ГВт знаходиться на тимчасово окупованій території, це є переважно Херсонська та Запорізька області. 

"Ще до 2014 року 138 МВт вітростанцій опинилися в окупації в Донецькій та Луганській областях. Щодо того, скільки було зруйновано або пошкоджено фізично, ми нарахували всього 14 вітротурбін. Половина з них на тимчасово окупованій території, половина на підконтрольній", – розповів Конечников. 

фото: ШІ

Як зазначив президент УВЕА, фізичні втрати протягом війни для вітроенергетики складають менше одного відсотка. Попри війну, будівництво вітроелектростанцій в Одеській та Миколаївській областях не зупинилося й ці проєкти продовжують добудовувати. 

Водночас багато інвесторів переорієнтовуються на західні регіони. Як зазначив Конечников, західні регіони України посідають перше місце за кількістю нових вітроенергетичних проєктів, а південні області опинилися на другому місці. 

Прикладами таких девелоперів є французька EuroCape 1 та норвезька Emergy, які  повністю переорієнтувалися на західні області. Компанії з польським та турецьким капіталом розглядають майданчики як на півдні, так і на заході. Серед тих, хто зараз будує в західному регіоні — компанія ОККО, а також “Еко-Оптіма”, яка зводить там свою п'яту вітростанцію на 100 МВт. Крім того, турецька Atlas Global Energy минулого року ввела в експлуатацію 63 МВт на Прикарпатті, а норвезька Emergy планує проєкт на 300 МВт у Львівській області.

Також однією із компаній, що перенесли свої потужності на захід став забудовник полонини Руна – УК "Вітряні парки України". Вони, зокрема, релокували свій завод із вітроустановок – ТОВ "Френдлі Енержі" з Краматорська під Ужгород.

Велика забудова Карпат

Екоактивісти звернули увагу на оприлюднений проєкт змін до схеми планування Закарпатської області. У документі значне місце відведено розвитку альтернативної енергетики, а саме будівництву вітрових електростанцій у високогір'ї Карпат.

Наразі Уряд та Міноборони визначили 7 локацій "важливого суспільного інтересу" для зведення ВЕС на висоті від 800 метрів. Паралельно з цим місцеві громади, зокрема Міжгірська, Нижньоворітська, Ставненська, Тересвянська, Богданська та Дубівська ОТГ, ініціювали створення ще 10 потенційних об'єктів.

фото: Еспресо

Як повідомила для Еспресо Закарпатська ОВА, схема планування досі розробляється та не є діючим документом, адже ще не затверджена рішенням сесії обласної ради.

Водночас за повідомленням ОВА, складовою частини енергетичної стратегії Закарпатської області є індустріальний парк "Френдлі Вінд Технолоджі". За даними YouControl, компанія входить у корпоративну групу Максима Єфімова, якому належить 50% акцій компанії. Єфімов у грудні 2023 року склав свій мандат нардепа. Він входив до групи депутатів "Довіра", що складалася з частини колишніх нардепів від нині забороненої партії ОПЗЖ. 

Як вже згадувалося, девелопером, що забудовує полонину Руну вітряками є ТОВ "УК "Вітряні парки України", що релокувалися з Краматорська. Згідно з даними YouControl, серед учасників і засновників компанії є офшорна Астрелла Холдінгз Лімітед, ТОВ "Промаудит" та кінцевий бенефіціар – Едуард Мкртчан. "Вітряні парки України" входять до однієї групи впливу – групи братів Мкртчан, Едуарда та Рафаеля, та мають зв’язок з групою Максима Єфімова.

Проєкт зведення вітроелектростанцій у високогір'ї Закарпаття триває вже кілька років на тлі регулярних екологічних порушень. "Вітряні парки України" має намір встановити на високогір'ї понад 330 вітряків із загальною потужністю більше ніж 1,73 ГВт.

Зведення основ під вітряки на полонині Руна розпочалося навесні 2025 року із без обов'язкової оцінки впливу на довкілля. Згодом у Державній інспекції архітектури та містобудування визнали, що дозвільні документи на будівництво фундаментів були видані з порушенням норм законодавства.

Фундамент під ВЕС на Руні, фото: Еспресо.Захід

Реакція влади і уряду на громадський спротив будівництву

У лютому Мінекономіки, посилаючись на дефіцит генерації, погодило будівництво ВЕС на Руні, попри протести громадськості. Рішення Соболєва погодити будівництво ВЕС на полонині Руна викликало критику природоохоронців. В Українській природоохоронній групі заявили, що міністр "дозволив знищення полонини Руна", проігнорувавши сотні звернень громадян, позицію парламентських комітетів, народних депутатів та експертів. Також екологи звинуватили Мінекономіки у створенні небезпечного прецеденту для забудови інших карпатських полонин.

Одним із виявів незгоди суспільства стала петиція ветерана та біолога Андрія Тупікова із закликом захистити високогір'я Карпат від забудови та будівництва ВЕС, яка за шість днів набрала понад 25 тис. підписів. Сам документ, який вдалося зареєструвати в Офісі президента з п'ятої спроби.

Зеленський відреагував на громадське звернення та направив його на розгляд Кабміну. Однак, як заявив автор петиції Тупіков, жодної відповіді від міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олексія Соболєва, досі не надходило.

Водночас активісти задокументували вирубку 40 га лісового масиву під прокладання ліній електропередач, хоча Соболєв заявляв про відсутність таких рубок. У своєму дописі на фейсбуці міністр економіки Олексій Соболев також писав: "Відповідно до Звіту з ОВД проєкт не передбачає вирубки лісів, доступ до майданчиків здійснюється дорогою, що вже існує".

фото: фейсбук-сторінка Save Пікуй

На початку червня вирубки на Руні мали припинитися через виявлення на території саламандри плямистої, занесеної до Червоної книги України. Попри те, роботи з рубки досі тривають. 

Вже у резолюції від 8 липня Європарламент висловив занепокоєння щодо планів будівництва ВЕС у високогір’ї. Євродепутати наголосили, що хоча вітроенергетика і є важливою екологічною альтернативою викопному паливу, розвивати її слід поза межами природоохоронних територій. На їхню думку, розвиток відновлюваної енергетики не повинен шкодити природі. Однак і слова Європарламенту залишилися без уваги очільника профільного міністерства.

Нещодавно екологічні організації, науковці та природоохоронці закликали президента, Верховну Раду й уряд відновити Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів як окремий центральний орган виконавчої влади. На їхню думку, об'єднання Міндовкілля з Міністерством економіки та Міністерством аграрної політики послабило державну екологічну політику в умовах війни та євроінтеграції.  

Як зазначив президент УВЕА Андрій Конеченков забудовники мають враховувавати настрій громади та дотримувтаися закону. 

Якщо девелопер виконує всі вимоги закону про оцінку впливу на довкілля, питань бути не повинно. Якщо є претензії в активістів, вони мають долучатися до громадських обговорень та звертатися до Міністерства екології" – пояснює експерт Конеченков.

Тиск на громадськість

Окрім порушень будівництво вітряків на полонині Руна відбувалося з інформаційним та правовим тиском на журналістку Олену Мудру, представників екоспільноти Оксани Станкевич-Волосянчук, Наталію Вишневську та адвокатку Наталію Майстренко. Жінки активно виступають проти забудови ВЕС на високогір’ї.

Активна дискредитаційна кампанія проти громадськості, що захищає Карпати, почалася у червні 2025 року, саме у пік будівництва фундаментів під ВЕС. Тоді низка медіа почали поширювати інформацію про те, що нібито екозахисниці працюють на інтереси Росії, зокрема таким ресурсом стала маловідома фейсбук-сторінка "Захід Медіа".

Ще одним майданчиком для "очорнення" була ГО "Екологічна Файта", зареєстрована у розпал будівництва основ для ВЕС – у липні 2025 року. Варто зазначити, що у своїх соцмережах організація активно розповідає про переваги вітрової енергетики та поширює дописи того ж заводу з вітроустановок – "Френдлі Енерджи", що належить людям, пов’язаним із зведенням ВЕС на полонині Руна.

Як розповіла Еспресо журналістка Олена Мудра, на її думку, цькування безпосередньо пов'язане з їхніми публікаціями про порушення при будівництві вітроелектростанцій на полонині Руна.

Олена Мудра, фото: фейсбук

"Враховуючи тематику, і те, що окремо від "Вітряних парків України" я вже мала три SLAPP-позови, по двох з яких тривають судові процеси — наша сторона має підозри, що даному бізнесу вигідна ця історія. Хто б міг оплачувати цю всю кампанію, мали би з'ясувати правоохоронці", – заявила Мудра.

Апогеєм тиску стала заява вигаданого ШІ-персонажа від 5 липня 2025 року проти Олени Мудрої та Оксани Станкевич-Волосянчук. Приводом для відкриття провадження став лист, надісланий до поліції поштою. Автор листа назвався Маріком Федірком і стверджував, що Мудра та екологиня Оксана Станкевич-Волосянчук привласнили 53 тис. євро, нібито передані їм на проведення "екологічного ЛГБТ-віче" на полонині Руна.

фото: фейсбук-сторінка Маріка Федірко

Людини з таким іменем в Україні не існує. Організація "ЛГБТ Актив Україна", координатором якої Федірко себе називав, також не зареєстрована. ГО "Жінки в медіа" зафіксувала відео з цим персонажем — аналіз виявив ознаки ШІ-генерації: неприродну міміку, нестабільну текстуру обличчя та неприродне освітлення.

У травні цього року стало відомо, що кримінальне провадження закрили через відсутність події злочину. Водночас у даному провадженні природозахисниці не мали жодного статусу. 

"Оскільки поліція дійшла висновку, що даної людини не існує, вони не розслідували далі, кому б це могло бути вигідно. Я та Оксана Станкевич-Волосянчук, яка теж фігурувала в заяві цього персонажа, не мали статусу в даному кримінальному провадженні – це поліція повідомила на запити наших адвокатів –, ми, як не учасники процесу, не могли подавати жодних клопотань і не могли впливати на хід розслідування", – повідомила журналістка.

За словами Олени Мудрої, справу закрили лише завдяки широкому розголосу, інтересу медіа, природоохоронної спільноти, а також через тиск правозахисних організацій та депутатський контроль, зокрема з боку Ярослава Юрчишина. 

Втручання в Смарагдову мережу

Оновлена схема планування територій Закарпатської області та перенесення проєктів вітроелектростанцій на високогір’я викликають занепокоєння екологів. Як пояснила науковиця Оксана Станкевич-Волосянчук, високогір’я входить до Смарагдової мережі – зони природоохоронних територій з рідкісними видами флори, фауни, яким загрожує зникнення.

"Вже не кажучи про те, що фактично були використані території субальпійської зони, які є унікальними й неповторними для України загалом. Тобто зараз, якщо побудувати всі ці вітроелектростанції, які зазначені, ми фактично втратимо ці найцінніші хребти, яких більше в Україні немає і вже не буде", – прокоментувала Станкевич-Волосянчук.

Еколог WWF-Україна Михайло Богомаз зазначив, що гірські полонини історично залишалися недоторканими, тому масштабні проєкти матимуть незворотні наслідки для всього довкілля. Головна проблема криється не в самих вітряках, а в супутній інфраструктурі. 

"Для доставки важкої техніки та величезних лопатей вітряків необхідно зводити широкі капітальні дороги. Робити це через ліси заборонено законом, але де-факто їх прокладають під виглядом лісогосподарських. На Полонині Руна важка техніка вже знищила частину унікального біоценозу, і зараз ці дії оскаржує прокуратура", – додає еколог.

будівництво на полонині Руна, фото: Українська Природоохоронна Група

Крім того, еколог попереджає про другу хвилю вирубок — під лінії електропередач, які потрібно тягнути до кожної станції. У підсумку зведення високогірних ВЕС коштуватиме регіону сотень гектарів захисних лісів.

фото: ГО "Save Пікуй"

Окремо фахівець WWF-Україна звертає увагу на руйнування середовища дикої фауни. Карпатські хребти є важливими коридорами для міграції ведмедів, рисей, вовків та оленів, яким потрібні великі території для пересування. Через постійний шум, будівництво та нові дороги цілісні масиви перетворяться на ізольовані “екологічні острови”, що негативно вплине на популяції великих хижаків.

Альтернативна для розміщення ВЕС існує

Запропоновані Закарпатською ОВА зміни до схеми планування області Михайло Богомаз вважає спробою узаконити наміри забудовників на регіональному рівні. ОВА планує віддати під вітропарки всі хребти, які свого часу не увійшли до заповідного фонду чи національних парків.

Також еколог переконаний, що ситуація з Полониною Руна дає "зелене світло" для хаотичної забудови Карпат, зокрема й для розширення великих гірськолижних курортів. 

Водночас Михайло Богомаз наголошує, що природоохоронці не виступають проти відновлюваної енергетики як такої, проте вважають її зведення на високогір'ї абсурдним. 

"Близько 70% території України — це антропогенні ландшафти: поля, промислові зони, пустирі чи ділянки обабіч доріг. Навіщо в часи кліматичної кризи руйнувати останні дикі екосистеми Карпат, якщо можна будувати там, де шкода для природи буде мінімальною", – зазначає Богомаз.

Це підкреслює і Оксана Станкевич-Волосянчук, зазначаючи, що компроміс між збереженням природи та будівництвом відновлюваної енергетики існує. Він полягає у будівництві ВЕС в зонах прискореного розвитку відновлювальних джерел енергії.

Для цього Європейське енергетичне співтовариство розробило певні критерії розміщення джерел альтернативної енергії, які не передбачають зведення ВЕС на карпатських хребтах. Натомість енергетичне співтовариство виділило такі зони для п'яти областей України: Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Вінницької.