Яких слайдів не було на брифінгу Федорова

Цьому є кілька причин, одну з них багато хто називає сьогодні з наших політичних експертів. Річ у тім, що хоча звільнення Федорова і викликало цілий шквал публікацій в західній пресі — здивованих, стурбованих, саркастичних — проте для наших партнерів існують "червоні лінії". І що б там не казали про "зовнішнє управління" кремлівські пропагандисти, в наші внутрішні справи, якщо вони напряму не стосуються наших міжнародних зобов'язань, ніхто з партнерів не втручатиметься. Поважаючи наш суверенітет.

До речі, про звільнення Федорова ми дізналися в акурат на 36-ту річницю Декларації про державний суверенітет. Так що, нинішня політична криза це хоч і неприємний, але незаперечний доказ тому, що цей суверенітет є. Саме за це, зрештою, Україна і воює.

Але точно не за те, щоб бути неправовою, недемократичною державою, де ефективного міністра оборони під час війни звільняють без пояснень, на які суспільство могло б пристати.

Утім, повторюся, я все-таки маю сумніви, що протести зможуть набрати такого масштабу і тривалості, щоб змусити Зеленського змінити своє рішення.

Всі українські майдани, які примушували владу змінюватися (або змінювали владу), вирізнялися тим, що об'єднували в протестному рухові дуже різних за політичними поглядами людей. Таким був, до речі, і "картонковий" майдан за НАБУ і САП — бо ідея боротьби з корупцією об'єднує всі шари українського суспільства.

Читайте також: Не "Поверніть Федорова" на картонках, а "Поверніть конституційний лад"

І в цьому сенсі Михайло Федоров точно є симпатичним молодим чиновником. Втім, ядро його найпалкіших прихильників, готових виходити на мітинги з гаслами "поверніть Федорова" - має електоральні межі. Я зроблю припущення, що це насамперед умовні виборці Зеленського, які розчарувалися. І бачать в молодому міністрові нову покращену версію президента.

Прикметно, що сам Федоров на своєму яскравому брифінгу відхрестився від того, щоб його сприймали, через критику справ в армії, як "порохобота". Використавши це образливе слово з інтернет-срачів.

Дивовижно: однопартійці Федорова, щоб відправити його у відставку, не погребували голосами ексрегіоналів, колишніх соратників Януковича. Але це не виглядає для Федорова проблемою чи чимось ганебним. Головне не дістати тавро "порохобота". Це досить печальний симптом браку в нашому суспільстві єдності, про яку так любить повторювати наш президент.

Насправді Михайло Федоров міг би стати символом суспільного запиту на справедливість, на зміну правил гри, на повернення до конституційного ладу. Цей запит точно є. Але слайдів на таку тематику на вчорашньому брифінгу ексміністра не було.

Спеціально для Еспресо

Про автора. Андрій Сайчук, журналіст, телеведучий

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів