Не "Поверніть Федорова" на картонках, а "Поверніть конституційний лад"

Я думаю, що багато колишніх виборців Зеленського сьогодні переживають приблизно те саме, що переживали ті, хто голосував проти Зеленського, коли він без пояснень звільнив Залужного.

Одна моя знайома, яка особисто дуже багато зробила для української демократії, написала, що в неї є відчуття — країна звернула не туди. Я перепрошую за те, що не промовчу. 

Але країна звернула "не туди" значно раніше. І я маю на увазі не вибори 2019 року. Я кажу про особисті кроки Зеленського, які дуже дорого коштують нам сьогодні.

Володимир Зеленський дав багато обіцянок за свою неочікувано довгу каденцію. Проте найважливішою для мене була і залишається одна. 18 квітня 2019 року в етері телеканалу 1+1 майбутній президент сказав: "Якщо я коли-небудь в житті порушу закон, я піду сам". А вже за кілька тижнів, в травні того ж року підписав указ про розпуск парламенту. Щоб на хвилі успіху сформувати свою власну монобільшість. Я дотепер переконаний, і спираюся в моєму переконанні на думку багатьох українських конституціоналістів, що указ про розпуск був незаконним, антиконституційним актом. Але суспільство це проковтнуло.

Читайте також: Чому якийсь успішний міністр — це як номер у лотереї? Колонка Віталія Портникова

А вже в червні того ж року новообраний президент призначив головою своєї канцелярії підсанкційного політика і юриста Андрія Богдана. Це було явним порушенням закону і, відверто кажучи, плювком вбік тої частини України, для якої ідеали Революції Гідності мали значення. Так ми отримали Офіс президента. 

У березні 2020 Зеленський, формально рішенням монобільшості, відправив у відставку перший уряд своєї каденції — Олексія Гончарука. Уряд цей протримався всього пів року і мав імунітет від відставки. Втім, після оприлюднення записів розмов, де прем'єр мав необережність назвати президента некомпетентним в економіці, Зеленський домігся від Гончарука заяви на звільнення.

Я нагадую ці випадки, бо треба сьогодні нарешті чітко всім усвідомити: ми як країна звернули зі шляху конституційного ладу задовго до російського повномасштабного вторгнення. Задовго до "Міндічгейту", кооперативу "Династія", атаки на НАБУ і САП. Саме ігнорування, дедалі зухваліше, законодавства і прямих норм Конституції президентом, привело нас туди, де ми зараз є. 

Що робити в цій ситуації? Я, як людина, яка була активним учасником двох українських революцій, ризикну дати пораду: напишіть на картонках не "Поверніть Федорова", напишіть там "Поверніть конституційний лад".

Спеціально для Еспресо

Про автора. Андрій Сайчук, журналіст, телеведучий

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів