Сейм Польщі ухвалив резолюцію про "волинський геноцид". У МЗС України відреагували

Сейм Польщі 17 липня одноголосно ухвалив постанову з нагоди 83-х роковин Волинської трагедії, — повідомляє RMF24.

Постанова вшановує пам'ять жертв "геноциду, вчиненого на східних землях Другої Речі Посполитої українськими націоналістами". У документі наголошується на важливості пошуку, ексгумації та гідного поховання жертв.

У цій резолюції сейм також віддає шану всім, хто захищав убитих громадян Республіки Польща, особливо солдатам Армії Крайової, Селянським батальйонам та спонтанно організованим групам самооборони. 

У резолюції також чітко висловлюється вдячність та повага до всіх тих благородних і праведних українців, які ризикували своїм життям, щоб врятувати своїх сусідів, — сказав доповідач з цього питання Тадеуш Самборський (PSL).

Він також зазначив, що резолюція містить послання про те, що Сейм підтверджує "непохитну волю жити гідно та дружньо з українською нацією та, посилаючись на вказівки Папи Івана Павла II, що завдяки очищенню історичної пам'яті кожен буде готовий надавати пріоритет тому, що об'єднує, а не тому, що розділяє".

Своєю чергою, Міністерство закордонних справ України у своєму пресрелізі повідомило, що документ сейму РП "взято до уваги". 

У МЗС України нагадали, що 11 липня українська сторона на найвищому рівні віддала шану всім жертвам Волинської трагедії. Українські та польські високопосадовці вшанували пам’ять невинно вбитих українців та поляків як на території України, так і на території Польщі. 

Україна розраховує на конструктивний і фаховий діалог, продовження спільних пошукових та ексгумаційних робіт на території двох держав. Правда про минуле встановлюється виключно науковим підходом, — сказано у документі.

"Україна цінує Польщу як одного з найближчих союзників у протистоянні російській агресії та переконана: біль минулого не повинен роз'єднувати народи, об'єднані сьогодні спільними цінностями, спільним ворогом, спільним європейським майбутнім. Українська сторона продовжить дотримуватися паритетного підходу", - наголошують у МЗС.

У Києві закликали Варшаву до рівноправного ставлення у двосторонніх відносинах, взаємної поваги до політик національної памʼяті, прагматичного добросусідства заради сильної України та сильної Польщі.

Антиукраїнські настрої у Польщі, хроніка подій та реакції

14 липня міністр оборони та віцепрем'єр-міністр Польщі Владислав Косіняк-Камиш вкрай різко відреагував на антиукраїнську риторику окремих політиків, порівнявши їхню поведінку з "очманілими" людьми.

Приводом до такої реакції стали напади на українців у Польщі, спровоковані позицією окремих середовищ у Польщі.

Саме словесна атака на трьох українських підлітків у Бельсько-Бялій стала безпосереднім приводом для заяви міністра — за даними слідства, чоловік ображав дівчат навіть попри те, що ті зверталися до нього польською мовою, і повторював тези про те, що українці живуть у Польщі "коштом поляків". Нападника затримала поліція, а очільник МВС Польщі пообіцяв рішучу реакцію на будь-які прояви агресії.

Подібні випадки трапляються не вперше: у Познані поліція нещодавно затримала двох чоловіків, які намагалися увірватися в офіс української компанії, аби перевірити, чи її співробітники не підтримують Степана Бандеру.

Сам Косіняк-Камиш вже неодноразово різко висловлювався проти антиукраїнської риторики: 11 липня, вшановуючи жертв Волинської трагедії в Олиці, він розкритикував Гжегожа Брауна та партію "ПіС" за розпалювання небезпечних настроїв, а трохи раніше заявив, що критики польської підтримки України "втратили розум".