У Польщі за півроку зафіксували 180 злочинів на ґрунті ненависті проти українців — на третину більше, ніж торік

Про це повідомляє Rzeczpospolita з посиланням на дані КГП.

За інформацією видання, у 2024 році українці подали 267 заяв про подібні злочини за весь рік, у 2025-му — 275. Цьогорічні 180 заяв лише за півроку означають зростання майже на 35% порівняно з 2024-м, і якщо динаміка збережеться, до кінця року показник може сягнути близько 360 випадків. Водночас видання зазначає, що йдеться саме про подані заяви, а не про підтверджені злочини.

Приводом для нової дискусії стала низка резонансних інцидентів за останні тижні, серед них — образи неповнолітніх українок в автобусі й побиття у Вроцлаві.

Польські політики відреагували на статистику взаємними звинуваченнями. Очільник МВС Марцін Кервінський заявив, що "Качинський, Браун чи Чарнек роблять багато, щоб брунатна хвиля розлилася по Польщі", і пообіцяв нульову толерантність до агресії. Міністерка освіти Барбара Новацька закликала тих самих політиків "зібрати похмурі плоди своєї цькувальної кампанії проти біженців". Речник "ПіС" Рафал Боченек натомість звинуватив у "брутералізації суспільного життя" саму владу.

Соціолог, президент Інституту громадських справ Яцек Кухарчик вважає, що реальні цифри можуть бути ще вищими, бо частина постраждалих боїться подавати заяви. За його словами, "токсична атмосфера" довкола українців у політичній риториці й інтернеті переноситься в реальне життя: "Маємо ефект дозволеності. Не треба вже соромитися, а дехто навіть вважає напади на українців приводом для гордості". 

Він додав, що вже накопичену лють підсилюють і "російські тролі".

Криміналог, професор Брунон Голист зазначає інший чинник: через велику кількість українців у Польщі стають помітнішими й поодинокі негативні епізоди за їхньою участю, і це впливає на сприйняття всієї громади.

Дослідники зі Спілки українців Польщі у своєму моніторингу мови ненависті за 2024–2025 роки дійшли висновку, що зростання агресії має хвильовий характер і чітко пов'язане з політичними подіями: серед тригерів минулих років — річниця Волинської трагедії 2013 року, прем'єра фільму "Волинь" 2016-го, а торік роль каталізатора відіграла президентська кампанія. Цього року напруження знову підживила суперечка навколо Волині, а саме рішення Зеленського назвати один з батальйонів іменем "Героїв УПА", через що президент Польщі Кароль Навроцький забрав у нього орден Білого Орла.

Напади на українців у Польщі за останні тижні: що вже сталося

Нагадаємо, 4 липня на популярному серед відпочивальників острові Слодова у Вроцлаві група з близько десяти місцевих однолітків жорстоко побила 19-річного українця Володимира. Хлопець розмовляв телефоном з батьками українською мовою, коли до нього підійшов один із нападників і почав вимагати віддати електронну сигарету; після відмови хлопця повалили на землю й били ногами. Володимир отримав перелом носа, травму хребта та численні забої, а нападники, тікаючи від поліції, сміялися, що "побили українця".

12 липня в місті Бельсько-Бяла в міському автобусі чоловік агресивно ображав трьох громадянок України, серед яких дві 11-річні дівчинки, погрожував їм і торкався однієї з потерпілих; інцидент зняли на відео. Водій автобуса, почувши крики, попросив агресора вийти на найближчій зупинці. Пізніше з'ясувалося, що сам кривдник — теж водій цього ж перевізника; його звільнили з роботи, а 14 липня офіційно обвинуватили за публічну образу за національною ознакою та порушення тілесної недоторканності.

Ще раніше, у травні, на Свентокшиському мосту у Варшаві п'ятеро підлітків напали на трьох українських хлопців і польську дівчину, яка йшла з ними; 16-річному Артему діагностували перелом черепа.