Княжицький: Жертвою своєї системи може після Федорова стати й Зеленський

Вчора у Києві вийшов на протест біля театру імені Франка. Було багато чудових, прекрасних і світлих молодих людей

Зміст

У більшості — плакати з вимогою відставки Сирського або на підтримку Федорова. Ніхто не виступає, ніхто не говорить. Час від часу ці молоді люди, більшість з яких не голосували на минулих виборах через вік, співали гімн, інколи вигукували проукраїнські патріотичні гасла.

Усе це надзвичайно приємно, бо ми маємо активну і хорошу молодь. Але між цією активною молоддю і президентом не існує нічого. І саме в цьому найбільший страх.

Ця активна молодь звертається до президента, навіть не називаючи його, так само, як і Федоров.

Вони звертаються до когось у повітрі, до когось невідомого, до Господа Бога, який має повернути хорошого реформатора Федорова і вигнати поганого, олдскульного Сирського. Хоча чому він поганий — незрозуміло. Можливо, лише тому, що про це сказав хороший Федоров.

Читайте також: Яких слайдів не було на брифінгу Федорова

Насправді ж причина полягає зовсім в іншому. Вона в тому, що після виборів 2019 року і перемоги монобільшості в парламенті в нас фактично було знищено розподіл влади.

Свого часу найбільшим досягненням "Солідарності" в Польщі вважалося саме повернення незалежних гілок влади. Парламент був незалежним від президента, а прем'єр-міністр залежав лише від парламенту. Українська система влади також передбачала такий розподіл. Саме на ньому трималася демократія.

У цій системі існувала судова влада, яку так і не вдалося реформувати. Існували незалежні медіа, що належали різним власникам. Кожен із них по-своєму підтримував владу, але вони конкурували між собою. Саме ця конкуренція створювала простір для свободи.

Натомість ми побудували зовсім іншу систему. Обрали президента і монобільшість, яка повністю від нього залежала і втратила будь-яку суб'єктність. Президент не спілкується з незалежними засобами масової інформації. Зрештою, найбільші з них фактично були знищені або поглинуті єдиним телемарафоном — єдиним голосом великого брата, який повідомляє всім "правду", показуючи владу і майже не показуючи опозицію.

Усі інші медіа залишилися конкурувати між собою в інтернеті, наскільки це можливо. Очевидно, саме звідти ця молодь і черпає свої думки.

Читайте також: Чому Зеленський мовчить про вуличні протести: причини й наслідки

Але єдиної демократичної системи засобів масової інформації, незалежного парламенту та інших незалежних інституцій у країні фактично не залишилося.

Саме тому Михайло Федоров, відповідаючи на моє запитання на своїй пресконференції про те, що мав би зробити парламент, сказав: передусім парламент мав би створити сильні незалежні інституції та забезпечити цивільний контроль над військовою владою.

Він говорить про це зараз. Але до того, як опинився поза владою, таких думок у Михайла Федорова не було. Він сам став жертвою системи, яку так активно допомагав будувати Володимиру Зеленському.

Жертвою цієї системи може стати й сам Володимир Зеленський, і Україна. Адже вистояти в такій складній війні можна лише тоді, коли матимемо те, про що зараз неодноразово говорить Федоров, і в чому я його абсолютно підтримую: сильні незалежні інституції, незалежні медіа, взаємний контроль різних гілок влади. Усе те, що ми втратили після 2019 року.

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.

2026, неділя

19 липня