Все закінчиться до весни. Найпевніше січень-лютий.
Ні-ні, боронь Боже, це ніякий не прогноз чи спроба аналітики.
І не арєстовічь-стайл.
Хіба можна серйозно розглядати поведінкові сценарії тих, хто вирішив провести десатанізацію?
Я коли це прочитав, то навіть Дімон-алкаш з трубами Апокаліпсиса якось вмить побляк.
Тут радше така дуже невловна, непевна та й взагалі химерна штука як відчуття.
Навіть не інтуїція, це не те. А якась суміш емоції та раціонального досвіду.
Путін взимку, Путін навесні, Путін влітку і Путін восени це абсолютно різні путіни.
Так само як Янукович до розгону Євромайдану, до першої силової акції 11 грудня, до Вогнехреща, і до спроби розстріляти Революцію Гідності — це різні януковичі.
Російська агресія проти України — це масштабована спроба придушити Майдан.
Просто тепер Майдан як простір вільних людей — вся нація та країна.
Нема ніякої спіралі в історії, це хірня.
Але існує базовий набір сценаріїв — і знову ж таки, не через те, що Хтось Десь магічним чином їх написав.
Просто люди за всю свою історію поводяться більш-менш однаково в певних ситуаціях.
Міняються обставини, технології, способи організації суспільного життя, але згрубша все рухається в такт базовим людським інстинктам, які мало змінилися з часів палеоліту.
Саме тому, а не через те, що Янукович і вперше, і вдруге впав взимку; і вперше, і вдруге Україна перемогла взимку — взимку мав би впасти Путін і мала б втретє перемогти Україна.
В листопаді 2013 влада Януковича виглядала міцною, як ніяка до того в Україні — ні Кучма, ні навіть Щербицький не мали такого моноліту.
В лютому 2022 такою самою виглядала влада Путіна — ні Брежнєв, ні Хрущов не мали такого широкого коридору та лояльності, хіба Сталін.
До Вогнехреща здавалося, що Янукович має шанс зберегти свою владу — для цього треба лише трошки поступитися.
Що там вимагав Майдан? Відставку Захарченка та Азарова?
До літа здавалося, що Путін збереже владу і навіть вийде на якусь ширшу угоду з Заходом, а також з Києвом, який через стамбульський договорняк був готовий до цього.
Що там просили? Вивести війська на межі 24 лютого? Всього лише.
Але ні в першому випадку, ні в другому Путін (а це він, а не якийсь пахолок Янукович, ухвалював рішення у 2013/14) не зміг зробити півкроку назад, аби не втратити все.
І навіть після вбивства Нігояна та радикалізації протесту для Януковича лишався шанс пролонгувати свою владу — після виборів, і цю угоду йому пропонували як західні міністри, так і наша опозиція.
А далі були розстріли й влада Януковича впала в одну ніч.
Десь до осені ще здавалося, що Путін якось відповзе, продасть поразку за перемогу, закошмарить РФ, перетворить її в православну КНДР, подовжить її агонію на років 10, а може і 30.
А потім він включив ядерний шантаж.
Ні, це ще не розстріли на Майдані, але Путін йде до цього.
І радше за все ухвалить найгірше рішення, як і в лютому 2014 року.
Правда, не думаю, що воно стане катастрофою, але не через байку про скількись там рівнів підтверджень ядерної атаки.
Тут якраз збоїв не буде — всі ключі спрацюють.
Ну, хіба американці та китайці до того часу тупо куплять Шойгу чи Герасимова.
Радше за все Путін у своєму стилі сцикуна наважиться хіба на демонстраційне застосування ядерки, або ж втрутиться Провидіння чи іншими словами — традиційне русскоє распізд***тво.
Тільки хоч би що там було — навіть якщо не полетить, але наказ буде віддано, то це стане для Путіна тим самим, що й для Януковича 18/21 лютого 2014.
От лише не факт чи Китай прийме Путіна так, як Росія прийняла Януковича.
Радше за все станеться те, чого той найбільше боїться — його фізично кінчать.
Це буде так само банально, одного вечора, як втеча Януковича.
Несподівано. Просто нитка — обірветься, не витримає підвішеного каменя.
А далі вже буде кінець РФ: дезінтеграція, демілітаризація, денуклеаризація, деісторизація, дерусифікація, денацифікація.
Десатанізація також буде: РПЦ все ж ліквідують.
Ядерний шантаж став розвилкою не лише майбутнього Путіна, але й Росії.
До цього були різні варіанти для Кремля, і не найгірші, тепер уже ні.
Логіка перманентної ескалації, за якою Путін спочатку вів Януковича, а тепер біжить сам — небезпечна тим, що інша сторона може не злякатися і так само вперто йти вперед.
Блеф — це взагалі небезпечна штука, бо може виявитися, що в барабан хтось поклав усі патрони.
Так "русская рулєтка" в якусь мить може стати китайською.
Я не знаю, чи так буде: вже точно не так дослівно, як нафантазував.
Може, просто видаю бажане за дійсне, і РФ ще проіснує багато десятиліть, а Путін помре в глибокій старості в мирному сні.
Але ось це реактивне пришвидшення подій, диспозиції сторін, їхні ресурсні бази все ж створюють якесь марево, через яке проглядається близький фінал.
Через кульмінацію ескалації, яка таки не може бути нескінченною.
Про автора: Олег Манчура, журналіст.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.