Я періодично стежу за внутрішньою ситуацією в Росії, щоб фіксувати якісь внутрішні зміни або хоча б зародкові зачатки змін, які матимуть вплив на війну, на Україну теперішнього і майбутнього. Бо я упевнений, що в майбутньому існуватиме і Україна, й Росія, і з цим доведеться жити тим, хто виживе.
Так от. Цього тижня промайнула новина, що Путін і його команда вже приступили до підготовки до виборів і наступного президентського терміну. Тобто, він все ще достатньо впевнений у тому, що контролює ситуацію і що до 2024-го року її якось розрулить на свою користь або просто сподівається, що розрулить, інакше іти на вибори взагалі нема сенсу. Як варіант, до речі, він може просто ввести воєнний стан, вибори скасувати й залишитись на посту.
Але цікаве інше. Одночасно вся оця немічна і прибита опозиція Путіну, яка дуже хоче відібрати владу в Росії від нього і забрати собі — має чітку антивоєнну позицію. Це повинно свідчити про те, що вони знають про низьку підтримку війни серед населення загалом і тому її, підтримку, не шукають. Адже за умов масової підтримки війни найлогічніше і найвигідніше було б — просто звинуватити Путіна в поганому веденні війни й намагатись прийти до влади під гаслами "Я зможу воювати з Україною і НАТО краще". Але, як бачимо — цього нема взагалі. Таке враження, що всіх, хто має бажання підтримувати війну, Путін вже зібрав навколо себе і це його максимум. Всі інші — або проти, або терплять. Я після перших поразок росіян боявся, що там до влади прийде якась хунта, силовий блок, який скине Путіна, але захоче продовжувати війну ефективніше. Але цього не трапилось, отже це дає певну надію.
Уся немічна і прибита опозиція Путіну, яка дуже хоче відібрати владу в Росії від нього і забрати собі — має чітку антивоєнну позицію. Це повинно свідчити про те, що вони знають про низьку підтримку війни серед населення загалом і тому її, підтримку, не шукають
Щобільше, в ролику про можливе майбутнє Росії російський блогер-політик Максим Кац прямо заявляє про сепаратизацію російських республік. Не метафорами, не обтікальними фразами. Не в інтерв'ю західному медіа. А російський блогер своїй абсолютно російській великій аудиторії каже — Росія вбиває республіки та меншини, відділяйтесь. Я не пригадую таких тем і наративів в російському медіапросторі навіть натяками, лише у формі бідкань і страху, а тут це пропонується як конкретний варіант дій. Дослівно: "Росія почала з вами війну, з Бурятією, Дагестаном та іншими, відділяйтесь і живіть самі, нащо воно вам".
Якщо раніше максимально слизькі й двозначні вислови типу-опозиції можна було потрактувати якось неоднозначно, то тут я вже не знаю навіть де шукати зраду. Слухати таке – просто мед для вух.
Сепаратистські рухи всередині Росії позбавлять Путіна мобілізаційного ресурсу і голосів — бо, упевнений, найбагатші й, відповідно, найосвіченіші живуть в Москві, Пітері та інших великих містах і ними, відповідно, складніше маніпулювати й вони легко проголосують за іншого кандидата за достойної опозиції
Тобто знаю, сепаратистські рухи всередині Росії, по-перше, позбавлять Путіна мобілізаційного ресурсу і голосів — бо, упевнений, найбагатші й, відповідно, найосвіченіші живуть в Москві, Пітері та інших великих містах і ними, відповідно, складніше маніпулювати й вони легко проголосують за іншого кандидата за достойної опозиції. А по-друге, сам факт внутрішніх рухів всередині Росії ще більше скує можливості Путіна і відвертатиме на розв'язання внутрішніх проблем.
Адже, по суті, ті республіки нічим не відрізняються від союзних республік в 1991-му. У 1985-му, приміром, ніхто навіть помислити не міг, що Україна чи Грузія стануть незалежними окремими країнами. І Чечня недаремно провела дві жорстокі війни з Росією — їх настрої жити самим нікуди не поділись, просто їх приспали.
І таким чином вони сковирнуть Путіна і на його місце прийде, приміром, Навальний. Який, як відомо, "крим-не-бутерброд", але його теж, як і Україну, підтримує Захід і США, і буде прикольно подивитись на українського президента, який наважиться сказати Байдену і Шольцу, що ми з Навальним спілкуватись не збираємось.
Нас ніхто не питав, але ми справді потрапили в історичні часи й можемо виявитись свідками історичних подій. Але для того, щоб бути очевидцями — треба залишитись живими, здоровими й мати настрій дивитись.
На цьому і зосередьтесь та підтримуйте ЗСУ.
Про автора: Володимир Гевко, маркетолог, блогер
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.