Сьогодні Збройні Сили України мають на озброєнні менше десятка РСЗВ HIMARS. І навіть така незначна кількість цих систем здатна серйозно зіпсувати плани ворога. Що це за зброя та чому вона настільки ефективна у війні з армією РФ — розповідаємо у цьому матеріалі.
Система M142 HIMARS — це універсальна колісна пускова установка, з якої можна використовувати низку ракетного озброєння: некеровані реактивні снаряди M26 (дальність 32-45 км, шість ракет в пусковій), керовані реактивні снаряди M30/31 (дальність понад 70 км, шість ракет в пусковій) та балістичні ракети серії ATACMS (дальність до 300 км, одна ракета в пусковій). Крім того, не варто забувати про ракету PrSM (дальність до 500 км), яка також сумісна з пусковою установкою HIMARS.
Наразі ЗСУ використовують проти окупантів високоточні снаряди GMLRS M31 калібром 227 мм. Ця ракета має осколково-фугасну бойову частину вагою 90 кг та три варіанти підриву: контактний, відтермінований та повітряний. У контактному режимі снаряд вибухає безпосередньо під час влучення у ціль, відтермінований режим ефективний проти укріплених об’єктів, а підрив снаряду у повітрі — для знищення ворога на відкритих позиціях.
Пускова M142 HIMARS базується на колісному шасі FMTV армії США. Машина має швидкість у 85 км/год та запас ходу у 480 км. Екіпаж РСЗВ HIMARS складається з трьох осіб — оператора, водія та командира розрахунку.
Про те, що наші військові отримали новітні РСЗВ, стало відомо 23 червня — у цей день міністр оборони України Олексій Резніков офіційно повідомив про прибуття американських систем HIMARS в Україну. А вже 25 червня Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний опублікував перше відео використання цих РСЗВ по російських окупаційних військах.
Перші дні HIMARS працювали по об’єктах російської армії ледь не в режимі 24/7, згодом — переважно вночі, щоб ворогу було якнайскладніше відстежити пересування цих РСЗВ. Попри незначну кількість систем M142 HIMARS у ЗСУ (вісім одиниць станом на сьогодні, ще чотири мають поставити до кінця липня), менш ніж за місяць українські військові знищили завдяки цій зброї понад 30 логістичних військових об’єктів армії РФ.
На фото: M142 HIMARS, відкриті джерела
Основними цілями для РСЗВ HIMARS стали склади боєприпасів, бази окупантів, штаби та пункти управління армії РФ. З найефективніших ударів цієї зброї — знищений ввечері, 11 липня, склад боєприпасів у Новій Каховці та база рашистів у Мелітополі, де за попередніми даними було ліквідовано понад 200 окупантів, ще 300 — отримали поранення.
РСЗВ HIMARS вже знищили серйозну кількість боєприпасів ворога, тому окупанти почали бити на сполох і задумалися над перенесенням важливих об’єктів поза межі ураження американської зброї. Однак на самих лише складах боєприпасів та штабах ворога задачі HIMARS не завершуються — далі на них чекають станції РЕБ, системи протиповітряної оборони, пункти зв’язку та інші об’єкти російської армії.
Американська РСЗВ має низку переваг, що якісно вирізняють її з-поміж того озброєння, яке мають у своєму активі як Збройні Сили України, так і армія РФ.
По-перше, це її мобільність. Колісна база дозволяє РСЗВ HIMARS знищувати цілі в тилу ворога, швидко переміщуючись фактично по всій лінії фронту, причому сьогодні батарея цих машин може нищити цілі на сході, а завтра — на півдні. Що робить «ефект HIMARS» максимально неочікуваним для окупантів.
По-друге, це швидкість виконання бойової задачі цими системами. Наприклад, процес перезаряджання РСЗВ HIMARS триває не більше 5 хвилин і здійснюється за допомогою вбудованого крана, а не окремої транспортно-заряджальної машини. Загалом з цією РСЗВ військові ЗСУ можуть випустити всі шість ракет і покинути позицію до того, як ворог взагалі зрозуміє, що відбувається.
По-третє, це висока точність цієї системи, завдяки якій декілька ракет можуть одна за одною прилетіти в ціль — відхилення ракет від цілі становить не більше трьох метрів. По факту військові ЗСУ розповідають, що друга ракета може залетіти прямісінько у той отвір, який пробила перша ракета.
Комбінація цих переваг робить РСЗВ M142 HIMARS на даному етапі війни з РФ універсальним рішенням для знищення цілей в тилу противника.
Олексій Левков, журналіст Defense Express - спеціально для Espreso.tv