Але в обох є бажання зробити світ більш "понятійним" і менш заснованим на правилах. Тобто принципи в ньому мають бути, але їхню інтерпретацію Сі та Путін, звісно кожен на свій кшталт, хочуть залишати за собою і тримати як предмет переговорів. Китайське керівництво впевнене, що майбутнє визначається стратегічним суперництвом зі США, Путін хоче такого суперництва навіть за умов, що сьогоднішня РФ стратегічним суперником вже не є і не буде.
Але є одна сфера — ядерна зброя та її носії, де Путін почувається на одному рівні зі США — як у часи СРСР, які йому так подобаються. Саме тому РФ і зробила напередодні його зустрічі із Сі символічний крок зі скасовання ратифікації договору про ядерні випробування.
Натяк зрозумілий — як колись США виснажили занепадаючий СРСР в тому числі через гонитву озброєнь тепер Путін хоче "повернути" цю відповідь до США, але не сам, а разом з Китаєм. В Китаю набагато менше ядерних боєголовок, ніж у РФ та США, але їхня кількість буде збільшуватися.
Читайте також: Україна і війна в Ізраїлі: роль жертви не принесе нічого позитивного
Путін вважає, що США не зможуть самі витримати цю нову гонитву озброєнь, власне її не хочуть, оскільки переживають непрості часи у внутрішніх політичних дискусіях, а підтримку колективного Заходу їм буде отримати важко.
Саме тому недавня розмова із Сі у Пекіні була для Путіна стратегічно важливою, звісно у доповнення до тем, як продати більше російських ресурсів до Китаю і як далі розвиватиметься ситуація на Близькому Сході. Путін буде пропонувати свої послуги Сі у всьому, що стосується головної мети китайського лідера — побудови світу, де Китай на одному рівні зі США та колективним Заходом. Він розуміє, що в цій грі РФ остаточно перетворюється на молодшого партнера Китаю, але гратиме далі, адже виходу в нього немає. Але це також означає, що Сі наразі вигідно тримати Путіна в цій безвихідній ситуації, тобто не давати йому програти.
Читайте також: Путін скаженіє від ATACMS. Колонка Віталія Портникова
Сі прекрасно розуміє, що Захід "показав зуби" із застосуванням ATACAMS і буде це поступово, але стратегічно робити далі, в тому числі через постачання літаків. Китайці навряд перетнуть червоні лінії Заходу у постачанні РФ зброї, але поки що будуть і надалі надсилати майже все, щоб тримати російській режим. Якщо звісно Байден і Сі не домовляться про щось інше на своїй зустрічі, що планується наступного місяця. Тому поговорити із Сі до цього було так критично важливо для Путіна. Але Сі бачить світ через китайські й точно не російські окуляри.
Про автора. Павло Клімкін, дипломат, ексміністр закордонних справ України
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.