Про це пише Bloomberg.
Видання зазначає, що дводенні переговори в Москві очільник КНР використав, аби виступити проти США, проте відсутність прогресу в великих енергетичних угодах показує, що Китай сумнівається у необхідності близького співробітництва з РФ,
"Сі хоче уникнути більш суворих економічних санкцій, які можуть завдати шкоди економіці Китаю, а також зберегти Росію як партнера, який може дати відсіч США та їхнім союзникам - і забезпечити прикриття для країн, які не хочуть обирати сторону", - йдеться у повідомленні.
Bloomberg зазначає, що помітна асиметрія у заявах щодо енергетики - Путін пообіцяв поставити в КНР щонайменше 98 млрд куб. м газу. до 2030 року. Це більш ніж у шість разів більше, ніж було продано Китаю торік, але значно менше, ніж Росія постачала в Європу на своєму піку.
"Але Сі не дав Путіну чіткої згоди чи навіть натяку до мінімального прогресу в будівництві газопроводу "Сила Сибіру 2", який є важливою ланкою, оскільки Москва намагається продавати більше газу на схід, в той час, як її експортна інфраструктура здебільшого спрямована на захід. Після переговорів Путін заявив, що обговорювався новий трубопровід, який пройде до Китаю через Монголію, і узгоджені "майже всі" параметри угоди. Але спільні заяви були набагато менш очевидними", - підкреслює видання.
Bloomberg зазначає, що хоч цей трубопровід міг би забезпечити Китай дешевшою альтернативою зрідженому природному газу, уряд Сі, як і раніше, зосереджений на забезпеченні диверсифікації поставок - все це, аби не повторити європейської помилки надмірної залежності від Росії.