Слава хоробрим серцям!

19 жовтня у Європейському Парламенті було оголошено, що лауреатом премії імені Андрія Сахарова за свободу думки 2022 року став хоробрий народ України в особі його президента, обраних ним лідерів і громадянського суспільства. Символічну відзнаку отримала нація, котра в центрі Європи відстоює цінності демократії, свободи та верховенства права, ризикуючи життям заради свого європейського вибору. Наша перемога складається з сукупного ефекту мільйонів таких зусиль і здобутків

У середу 19 жовтня пополудні президентка Європейського Парламенту Роберта Мецола оголосила в залі пленарних засідань цієї інституції в Страсбурзі, що лауреатом премії імені Андрія Сахарова за свободу думки 2022 року став хоробрий народ України в особі його президента, обраних ним лідерів і громадянського суспільства.

Від імені депутатів Європарламенту Роберта Мецола заявила: "Ця нагорода для тих українців, які воюють на своїй землі. Для тих, хто був змушений тікати. Для тих, хто втратив рідних і близьких. Для всіх тих, хто відстоює і бореться за те, у що вірить. Я знаю, що хоробрий народ України не здасться, і ми теж". А у своєму твіттері коротко підсумувала: "Вони відстоюють те, у що вірять. Вони борються за наші цінності. Захищають демократію, свободу та верховенство права. Ризикують життям заради нас. І сьогодні вони ушановані премією Європейського Парламенту імені Сахарова. Немає нікого, більш гідного. Вітаємо хоробрий народ України!".

Ця нагорода для тих українців, які воюють на своїй землі. Для тих, хто був змушений тікати. Для тих, хто втратив рідних і близьких. Для всіх тих, хто відстоює і бореться за те, у що вірить. Я знаю, що хоробрий народ України не здасться, і ми теж". А в своєму твітері коротко підсумувала: "Вони відстоюють те, у що вірять. Вони борються за наші цінності. Захищають демократію, свободу та верховенство права. Ризикують життям заради нас. І сьогодні вони удостоєні премії Європейського Парламенту імені Сахарова. Немає нікого, більш гідного. Вітаємо хоробрий народ України!

І у виступі, і в обґрунтуванні нагороди пролунало слово "brave" – "хоробрий", яке і в мене, і мабуть, у багатьох інших одразу асоціювалося з назвою чудового фільму про боротьбу за волю та національну гідність "Хоробре серце". А водночас крізь це слово проглянув ще один дискурс, у якому на слова "Слава Україні! " відповідають: "Героям слава! ". Звісно ж, це дискурс УПА, якій щойно виповнилося вісімдесят літ, підхоплений військом України – кращими синами й дочками українського народу, нації, яка (ще раз процитую пресреліз ЄП) "не тільки бореться, щоб захистити свої домівки, суверенітет, незалежність і територіальну цілісність, але й захищає свободу, демократію, верховенство права та європейські цінності на полях битв проти жорстокого режиму, який прагне підірвати нашу демократію, послабити та розділити наш Союз".

Це дуже важливе символічне визнання. Стара Європа багато усякого бачила на своєму віку. Проте капітал репутації, вартостей тут надалі високо цінують, попри ракову пухлину корупції та цинізм, щосили поширювані серед її еліт московськими чекістами-мільярдерами та їхніми підбріхувачами берлусконі, орбанами та шаріями. Останні були дуже активні минулого тижня, оскільки в фінал страсбурзької нагороди вийшов цього року поруч з українським народом знаний у специфічних колах коментатор "Раша Тудей", "борець проти Америки", публікатор гігантської кількості конфіденційної інформації про діяльність державних установ США, злитої йому спецслужбами Росії, ґвалтівник і психопат Джуліан Асандж. На його просування та спроби порятунку від заслуженої та комфортної американської тюрми різні московські структури витратили несамовиті суми. Проте обдурити громадськість, на щастя, не вдалося.

Стара Європа багато усякого бачила на своєму віку. Проте капітал репутації, вартостей тут надалі високо цінують, попри ракову пухлину корупції та цинізм, щосили поширювані серед її еліт московськими чекістами-мільярдерами та їхніми підбріхувачами берлусконі, орбанами та шаріями.

Ще один важливий аспект полягає у тому, ким буде представлений 14 грудня в Страсбурзі народ України при врученні нагороди. У документах Європейського Парламенту уточнено, що окрім президента України Володимира Зеленського, йдеться про представників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, засновницю евакуаційного медичного підрозділу "Янголи Тайри" Юлію Паєвську, юристку-правозахисницю, керівника відзначеної цьогоріч Нобелівською премією миру організації "Центр громадянських свобод" Олександру Матвійчук, Громадянський рух спротиву "Жовта стрічка" та міського голову нині окупованого російськими нацистами українського міста Мелітополь Івана Федорова.

Сучасність часто несправедлива, історія справедлива завжди — з часом все завжди стає на свої місця і називається своїми іменами!

2018 року, коли вже тривала агресія путінських окупантів проти України, а Крим був анексований загарбниками, премію Сахарова отримав ув’язнений на той момент українець Олег Сенцов. Нині він воює в лавах Збройних Сил України, а тоді в переданому до Страсбурга листі розставив усі крапки над "ї": "Можна до глибокої старості прожити сите життя кривавого правителя, невтомно промовляючи потік брехливих слів, якими нібито захоплюватиметься твій народ, і тобі навіть подаватимуть руки світові лідери, не бажаючи з тобою сваритися, але після смерті твоє ім'я буде прокляте. (…) Сучасність часто несправедлива, історія справедлива завжди — з часом все завжди стає на свої місця і називається своїми іменами. І хтось падає вниз, на купу сміття, під прокляття звільненого народу разом з уламками пам’ятників самому собі, а хтось, кого раніше переслідували і майже всі зневажали, навпаки, після смерті посідає гідне місце у світовій історії, і його ім’ям починають називати вулиці, кораблі, премії. Наприклад, як ця. Андрій Сахаров – це, безумовно, людина, на яку варто рівнятися, (…) він дуже високо підняв планку освіченості й таланту, інтелігентності та вихованості, гідності й гуманізму".

Знаючи видатний талант декого з моїх співвітчизників і співвітчизниць до знецінювання та ігнорування того доброго, що ми маємо сьогодні, у порівнянні з тим, що ми могли б чи мусили мати, хочу ще раз наголосити: велика споруда нашої перемоги складається з мільйонів цеглинок зусиль і здобутків хоробрих сердець.

Про автора: Андрій Павлишин – історик, перекладач, член Українського ПЕНу, викладач Українського католицького університету, оглядач Еспресо.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.