У процесі стихійного фейсбучного обговорення трагедії, що сталася біля зачиненого укриття в Деснянському районі Києва, з'ясувалось, що багато людей не знають про існування військових адміністрацій. А про повноваження цих адміністрацій не знають навіть деякі депутати, судячи з дописів. У законі "Про правовий режим воєнного стану" є повний перелік і там серед усього іншого — інфраструктурні об'єкти та безпека цивільного населення. Тобто — і укриття.
Також багато хто досі вважає, що голів районних адміністрацій призначає або рекомендує мер. Однак, призначає їх президент за поданням прем'єр-міністра. Голова Деснянської РДА, де сталася трагедія біля укриття -- це призначений Зеленським колишній регіонал, а нині депутат від "Слуги Народу" — Дмитро Ратніков.
Весь час повномасштабної війни я особисто знаходжусь в Києві — на моєму районі нема жодного притомного укриття. Їх просто навіть не проєктували на стадії будівництва. А єдиний притомний підвал — це власність педагогічного університету. І він "для студентів та педагогів". Є ще одне укриття — паркування в новому домі через 200 метрів. Однак там усе залежить від настрою охоронця тут і зараз — бо чужих можуть не пустити. Тож для більшості моїх сусідів і киян загалом єдине доступне укриття — це дві стіни та коридор.
Я щиро вдячна нашим силам ППО за щоденний захист Києва — і ми маємо констатувати, що тут ми здобуваємо впевнену перемогу. Однак, коли мова йде про чинні укриття, то їх критично мало попри публічні запевнення мера Кличка напередодні війни, що укриттів і бомбосховищ вистачає на всіх.
На практиці виявилось, що в це число укриттів записали непридатні підвали та приміщення, які давно під замком — і логічно, що рано чи пізно це мало вилитися в трагедію. Коли під замкнутими дверима від уламків ракет загинули люди.
Далі ми всі уже досвідчені й розуміємо, що у більшості випадків від моменту оголошення повітряної тривоги до моменту підльоту ракет до того ж Києва є максимум 5 хвилин. Це нереально встигнути одягнутися та дійти до укриття, якщо воно знаходиться не у сусідніх будинках. То безпечніше буде залишитися вдома у такому випадку та замкнутися у ванній.
Ще з 2014 року у нас періодично порушували питання, як в умовах постійної небезпеки та поруч із божевільними сусідами виживає Ізраїль. Все просто — в містах є безліч бетонних коробок в публічних місцях. Аби у разі чого містяни могли хутко застрибнути в мале укриття і врятувати життя.
Що ж у нас на практиці? Той же керівник військово-цивільної адміністрації Києва Сергій Попко на словах клянеться у любові до Києва.
На практиці у нас не з’явилось жодних бетонних зупинок навіть у тих місцях, які знаходяться поблизу так званих центрів ухвалення рішень. Якщо ти чекаєш маршрутку поблизу Міністерства оборони чи залізничного вокзалу — то проблема твого виживання виключно твоя. Цього не має бути — адже у цьому питанні всі інші міста дивляться на столицю.
І коротко хочеться пояснити політичний момент. Дуже неприємно, що паралельно із битвою за Київ від російських окупантів — розгортається ще і політична гризня за столицю.
Отже, після загибелі трьох людей біля закритого укриття поліція затримала охоронця поліклініки, її керівника та… заступника голови РДА. Сам ставленик Зеленського, виявляється, у нас ні в чому не винен. Натомість прокуратура миттєво побігла влаштовувати знов обшуки в КМДА. Цікаво – що вони там очікували знайти? Таємний план з вбивства киян за особистим підписом Кличка?
Натомість одразу після трагедії в анонімних телеграм- та ютуб-каналах наближених до влади розпочалися накиди про особисту відповідальність мера за трагедію і вимагати його негайного усунення з посади. Я не знімаю жодної відповідальності за місто із Кличка — але спробуймо з’ясувати, чи винен лише він.
Зазначимо, що завдяки постійним спробам центральної влади влізти в управління Києвом, в цій сфері склалася така ситуація, що тут сам чорт ногу зломить. З одного боку, очевидно, що мер та керівник КМДА, яким є Кличко, відповідає за все в місті, як його очільник. І якщо укриття стоять зачиненими під час ракетних атак, які тривають безперервно вже понад місяць – значить, він несе за це повну відповідальність. А якщо згадати, що велика війна йде вже рік і 3 місяці, то неготовність укриттів – це просто кричуща проблема. За яку треба питати місцеву владу дуже жорстко.
Адже немає більш важливих питань, ніж безпека громадян. І скільки не кивай на попередників, які попродавали підвали в будинках приватним структурам, це все одно не є виправданням. Укриття мають стати тепер постійними супутниками життя киян, та й всіх українців. І їх облаштування та нормальне функціонування є однією з головних завдань будь-якої місцевої влади в будь-якому місті та селищі країни. Добре, що постфактум той-таки Кличко розвинув кипучу діяльність, ініціює жорсткий контроль за всіма укриттями та звернення Київради до парламенту, щоб той зобов’язав навіть приватних власників приміщень з укриттями завжди тримати їх відкритими. Питання – а до трагедії цього не можна було зробити?
З іншого боку, безпосереднім начальником для тієї-таки поліклініки є згаданий керівник РДА та її директор, які й несуть безпосередню юридичну відповідальність за те, що відбувається на об’єкті. Плюс не забуваймо, що в пику Кличку ОП створило в Києві Київську міську військову адміністрацію на чолі з Сергієм Попком. Власне, ці призначення стали дуже зручним інструментом для влади, прикриваючись війною, створювати дублювальні органи керування в містах, де їй не подобаються мери. Найодіозніший приклад такого урядування – це, звичайно, Чернігів, де рішенням Львівського суду на рік був відсторонений законний мер Владислав Атрошенко.
Так ось, саме КМВА тепер відповідає за стан безпеки у місті. У законі "Про правовий режим воєнного стану" є повний перелік того, за що відповідає ця структура і там серед усього іншого — інфраструктурні об'єкти та безпека цивільного населення. Тобто — і укриття. А Кличко формально є лише заступником Попка в цій структурі та відповідає за цивільні питання. Тому коли тиждень тому пан Попко гучно заявляв, що особисто проконтролює, щоби всі укриття були відкриті та функціонували, то це означає, що він явно теж несе відповідальність за закриті сховища. Натомість його вистачило хіба на те, щоб за наказом ОП теж звинуватити публічно в усьому Кличка. Гідна поведінка для генерал-полковника, нічого не скажеш.
Отже, в сухому залишку маємо гидку ситуацію, коли різні гілки різних влад намагаються перекласти одне на одного відповідальність за найважливіше – безпеку громадян. Тоді як, в цілому, у цій ситуації винні всі сторони. Мер – бо так і не зміг за цей час налагодити структуру укриттів. Центральна влада – бо займається виключно позитивною рекламою самої себе. Адже от хто заважав монобільшості в парламенті самій, не чекаючи прильотів, прийняти закон про примус допуску до укриттів громадян, навіть якщо приміщення вже знаходиться у приватній власності?
Хотілось би сподіватися, що загибель трьох людей під укриттям на замку стане добрим уроком для всіх, хто уже думає про наступні вибори. Але не розуміє, що для того, щоб вони були — треба зберегти життя тих, хто піде ставити галочки за ті чи інші прізвища.
Спеціально для Еспресо
Про авторку. Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка, оглядачка Еспресо
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.