Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 21 листопада.
Фото: 108-ма окрема бригада Сил ТрО/facebook.com/GeneralStaff.ua
У The New York Times написали статтю, що через війну в Україні, яка нібито сповільнюється, смерть приходить так швидко, як ніколи. Там пишуть, що Україна стикається з безперервними східними нападами російських військ, а це коштує криваву ціну для обох сторін, навіть якщо лінії на карті ледве рухаються.
Вже понад місяць, як російські сили влаштовували запеклі штурми навколо Авдіївки, і нещодавно розпочали одночасний наступ по лінії фронту на східній Україні, що, на думку військових аналітиків, є спробою відновити ініціативу з наближенням зими. Українські війська чинять шалений опір, досліджуючи "отвори" для південного контрнаступу та проводячи форсування річок біля південного портового міста Херсона.
Коли вищий військовий командувач України генерал Валерій Залужний нещодавно заявив, що війна зайшла в "патову ситуацію", інтенсивні та виснажливі битви принесли невеликі територіальні здобутки — це створило враження в деяких колах, що бойові дії, можливо, зайшли в глухий кут.
Але для українських солдатів і медиків на фронті жорстока боротьба, спрямована на те, щоб зупинити невпинні російські атаки, водночас продовжити боротьбу за відвоювання вигідних позицій, не здається анітрохи статичною.
"Звичайно, стає важче", — каже 52-річний Олександр, медик медпункту за кілька миль від фронту. – Ми розуміємо, що це буде довше, важче і буде більше втрат" .
І все ж, сказав він, не було іншого вибору, як боротися, щоб його онуки могли вирости вільними від російської тиранії. "Ми залишимося тут стільки, скільки буде потрібно", — сказав він.
Отже, бої тривають і невелика територія переходить з рук в руки, а похмура кількість втрат зростає. За словами солдатів і військових аналітиків, українські війська здебільшого відбивали атаки Росії, використовуючи комбінацію безпілотників і касетних боєприпасів, щоб завдати одних із найважчих втрат Росії у війні.
Але російські атаки продовжуються і українські військові теж отримують жахливі поранення.
Поки Росія проводить запеклі наступальні операції на сході України, українцям вдалося захопити східний берег річки Дніпро навпроти міста Херсона, можливо, відкривши значний новий фронт у війні. Ці кампанії підкреслюють, наскільки небезпечною залишається ситуація для обох сторін.
"Позиційна війна в Україні — це не стабільний глухий кут", — написав минулого тижня Фредерік В. Каган, директор проєкту критичних загроз Американського інституту підприємництва.
Баланс на полі бою зараз, сказав він в інтерв’ю, може легко змінитися в будь-яку сторону низкою факторів: стратегічним вибором, зробленим Україною та Росією, рівнем допомоги, що надається Заходом, і готовністю Кремля зрештою повністю мобілізувати російське суспільство для війни.
"З одного боку, західні арсенали вже володіють зброєю, необхідною для вирішення майже всіх завдань, які постають перед комбатантами в Україні, — написав він. - З іншого боку, повна мобілізація Росією своєї економіки та суспільства може схилити терези на користь Кремля".
Солдати в епіцентрі битви чітко усвідомлюють, наскільки вони залежать від підтримки Заходу.
"Сама Україна навряд чи зможе щось зробити, щоб змінити ситуацію; це питання союзників", – сказав Синоптик, боєць 110-ї механізованої бригади, яка захищала Авдіївку з початку повномасштабної війни минулого року.
"Потрібно, щоб у нас була перевага в усьому — тоді можливий прорив, — сказав він. - Ми не маємо цієї переваги. У них більше авіації, радіорозвідки, радіоелектронної боротьби і більше людей. Але навіть у таких умовах Україна веде наступальні дії на певних напрямках".
Ті самі чинники, які завадили українцям здійснити значний прорив, — щільні мінні поля, слабкий артилерійський вогонь і широке розгортання безпілотників, що унеможливлює великомасштабну раптовість, — допомогли їм відбити російські напади, кажуть українські військові.
Фото: НЕК "Укренерго"
У CNN написали ексклюзив про обладнання, яке розміром з коробку для піци, але воно може стати ключовим для того, щоб в Україні було світло цієї зими.
Дивлячись на чергову холодну зиму та бажаючи не вимикати світло, український оператор електромережі таємно імпортував виготовлене на замовлення обладнання, призначене для протистояння атакам російської радіоелектронної боротьби за допомогою офіційних осіб США, стало відомо CNN.
Інженери американського технологічного гіганта Cisco витратили тижні на створення та стрес-тестування нового обладнання в лабораторії в Остіні, штат Техас, і доставили прототип в Україну навесні за допомогою літака ВПС США з гуманітарною допомогою, повідомляє Cisco.
Після того, як український державний мережевий оператор "Укренерго" підтвердив, що нове обладнання працює, незважаючи на російські атаки на його системи GPS, Cisco відправила десятки апаратних комплектів розміром з коробку для піци вартістю приблизно 1 мільйон доларів в Україну, де вони були встановлені по всій країні. Про це CNN повідомили керівники Укренерго.
Нове обладнання, про яке раніше не повідомлялося, могло б запропонувати важливу рятівну лінію для української електромережі, яка залишається основною мішенню російських атак, оскільки війна Кремля вступає у другу повну зиму. Російські ракетні удари та удари безпілотників за останні два роки знищили близько 40% електропідстанцій і супутнього обладнання, яке експлуатує Укренерго по всій країні, повідомив CNN оператор мережі.
За даними американських експертів, під час рідкісної кібератаки, про яку щойно оприлюднили, хакери, пов’язані з російською військовою розвідкою ГРУ, спричинили відключення електроенергії в Україні в жовтні 2022 року.
"Ми очікуємо, що вони продовжаться, особливо цієї зими", — сказав Ілля Вітюк, керівник відділу кібербезпеки СБУ України, про спроби російських хакерських атак на електростанції.
Однак проблема, яку Cisco намагалася вирішити, спричинена російськими радіоперешкодами, які заважають системам GPS, на які Укренерго також покладається для управління потоком електроенергії в Україні.
Прихована операція, яку розповіли CNN джерела в Cisco, Україні та уряді США, є останнім прикладом того, як адміністрація Байдена спиралася на американські корпорації, щоб допомогти захистити Україну, намагаючись утримати Вашингтон на відстані витягнутої руки від прямої конфронтації з Росією.
SpaceX забезпечила супутникове покриття, яким користуються українські військові. Microsoft допомогла перенести величезні українські державні центри обробки даних за межі країни перед вторгненням. Генеральний директор компанії Palantir із аналізу даних у Денвері похвалився, що програмне забезпечення фірми використовувалося для "більшості цілей" українськими військовими в Україні.
Чиновники з багатьох американських відомств зіграли свою тиху роль у постачанні обладнання Cisco в Україну, кажуть джерела. Пентагон забезпечив польоти, Міністерство енергетики допомогло координувати доставку обладнання, і, за даними Укренерго, Міністерство торгівлі організувало важливі зустрічі на початку цього року між кількома технічними керівниками та менеджерами з Укренерго, які прагнули знайти нові способи захищати свою мережу від нападів Росії.
Фото: reuters
У Politico проаналізували, чому федералізація ЄС не в інтересах США. Як ключовий постачальник безпеки континенту, США не повинні бути просто стороннім спостерігачем планів ЄС, вважають у виданні.
Старший науковий співробітник і директор Стратегічної ініціативи Скоукрофта в Атлантичній раді Сполучених Штатів Ендрю А. Мічта висловив свій погляд на цю ситуацію.
У Європі відбуваються кардинальні зміни, каже він, і їхні наслідки для відносин Америки з ключовими союзниками ще не домовлені у Вашингтоні.
Переважно керований тиском Берліна та Парижа, Європейський Союз швидко рухається до найдраматичнішої системної трансформації з моменту свого створення. Він збирається централізувати владу таким чином, що змінить саму природу блоку, вплинувши на політику та економіку континенту. Це також кардинально змінить те, як Європа взаємодіє зі Сполученими Штатами.
Зміни, які зараз розглядаються, перетворять ЄС із конфедерації суверенних країн на унітарне федеративне утворення, центральний уряд якого очолюватиме частково самоврядні національні держави. І ключовий аргумент, висунутий прихильниками цього, полягає в тому, що без нього заплановане розширення блоку незабаром зробить його некерованим.
Ці запропоновані зміни до договору ґрунтуються на трьох фундаментальних змінах: запровадженні голосування більшістю; скасування права вето окремими країнами-членами, що покладе край принципу одностайності; та обмеження кількості комісарів ЄС.
У разі впровадження ці зміни радикально перегрупують владу в ЄС, зосередивши її в Берліні та Парижі, оскільки найбільші країни, по суті, зможуть нав’язувати свою волю блоку загалом. Масштаб цих запропонованих змін можна порівняти з ліквідацією в США Колегії вибірників і переведенням виборчих процесів на голосування простою більшістю голосів, фактично дозволяючи найбільшим штатам країни безперешкодно керувати своєю політикою.
Але в той час як США, схоже, не знають про цю очікувану зміну, в Європі вже триває процес перегляду договору з фундаментальними змінами в 10 ключових сферах, включаючи зовнішню політику, політику безпеки та оборони ЄС. І як конкретний крок до таких змін нещодавно було схвалено звіт Комітету з конституційних питань, який стане внеском Європейського парламенту в конвенцію про перегляд договору, — подія, яка залишилася майже непоміченою в США. Далі всі члени Європарламенту збираються проголосувати за звіт під час свого пленарного засідання цього тижня.
Однак адміністрація президента США Джо Байдена виявилася відносно байдужою до цієї зміни, можливо, припускаючи, що більш об’єднаний ЄС стане більш ефективним партнером, а Берлін і Париж (через Брюссель) стають основними співрозмовниками Вашингтона.
Але хоча американські прихильники подальшої централізації ЄС люблять повторювати знамените зауваження: "Кому мені телефонувати, якщо я хочу говорити з Європою?" — запитання, яке часто неправильно приписують колишньому держсекретарю Генрі Кіссінджеру, — майбутня реальність Європи не відповідає тому, як адміністрація тодішнього президента Річарда Ніксона співпрацювала з континентом у той час.
Ідея про те, що з "федералізованою" Європою буде легше мати справу для США, не підтверджується жодними доказами, вважає Ендрю А. Мічта. Особливо тими, які ґрунтуються на тандемі Берлін - Париж, як це показали позиції Німеччини та Франції щодо ключових питань зовнішньої політики та політики безпеки, що знову і знову відрізнялися від позиціїАмерики. І, як і в будь-якому альянсі, США повинні віддавати пріоритет країнам, чиє сприйняття загрози та національні інтереси найбільше збігаються з їхніми власними.
Протягом всього часу саме країни на східному фланзі НАТО — від Фінляндії до країн Балтії, Польщі та Румунії — виявляли найбільшу рішучість підтримувати Україну разом із США, тоді як Німеччина та Франція неохоче наслідували їхній приклад.
Звісно, рішення щодо майбутнього ЄС належать Європі і мають приймати європейці. Але як ключовий постачальник безпеки на континенті, США не повинні бути просто спостерігачем, особливо коли ці рішення вплинуть на тягар колективної оборони в НАТО, підсумовує Ендрю А. Мічта.