Судовий контроль: Як Верховний суд допомагає уникнути покарання екснардепу Шепелеву

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду вирішила допомогти уникнути відповідальності одіозному ексрегіоналу та підозрюваному у державній зраді Олександру Шепелеву, причетному до гучних кримінальних злочинів

Наприкінці минулого місяця посольство Сполучених Штатів передало Україні перелік пріоритетних реформ для якнайшвидшої інтеграції до євроспільноти - мети, яку США  рішуче підтримують. Чимало рекомендацій стосуються саме судової реформи. Йдеться, зокрема, про відновлення декларування, завершення перезапуску ВРП та повного реформування Верховного суду. Стурбованість США пов’язана з корупцією у найвищому органі судової влади, виявленою навесні цього року, коли голову Всеволода Князєва заскочили на хабарі у майже 3 млн доларів. Тож тепер, згідно з вимогами США, усіх суддів ВС слід перевірити на відповідність вимогам доброчесності. І поки ВС очікує на перевірку, його судді ухвалюють сумнівні рішення, що стосуються, зокрема, і національної безпеки України.


Колишній народний депутат Олександр Шепелев обвинувачується у причетності до чотирьох замовних вбивств та організації замаху на вбивство. Він також підозрюється у розкраданні понад 200 млн грн "Родовід Банку" та державній зраді. Після висунення перших обвинувачень Шепелев тривалий час переховувався за кордоном, поки у 2014-му році врешті не був затриманий в Угорщині та екстрадований в Україну. Його запроторили під арешт, втім підозрюваний екснардеп прикинувся хворим, потрапив до лікарні, а звідти - знову втік. З’явився Шепелев вже у Росії. І поки у нас йому висували нову підозру у державній зраді, він намагався легалізуватися у РФ як політичний біженець та потрапив до СІЗО. У 2017-му році країна-агресорка відмовила в його екстрадиції в Україну.  

Затримати Шепелева знову вдалося у 2018-му на території Київської області. З того часу він перебуває під вартою. У серпні 2020-го Деснянський районний суд Києва засудив Шепелева за втечу з-під варти під час перебування у лікарні -  до 7-ми років позбавлення волі з конфіскацією майна. З цим вироком погодився і Київський апеляційний суд. На ці рішення захист обвинуваченого екснардепа подав касацію. І у липні цього року колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду переглянула вирок. Шепелева визнали таким, що повністю відбув покарання.

Як так вийшло? Судді Верховного суду В'ячеслав Маринич, Володимир Король і Алла Макаровець вирішили застосувати до Шепелева "Закон Савченко" і зарахувати до терміну покарання, призначеного Деснянським судом - подвійний термін перебування одіозного екснардепа у слідчому ізоляторі. Та пішли далі - зарахували термін перебування в СІЗО в Росії. За законом, це правило може застосовуватись лише до осіб, які офіційно були екстрадовані. Шепелева, нагадаємо, РФ Україні не видала.

З питанням щодо тлумачення так званого "Закону Савченко" ми звернулися до його співавтора Миколи Паламарчука. Народний депутат VII-VIII скликань пояснив: Верховний суд не мав застосовувати цю норму щодо терміну на території Росії, якщо офіційної екстрадиції не було.

Ба більше - за подвійним коефіцієнтом судді Верховного суду зарахували до терміну покарання Шепелева також термін його арешту в рамках розслідування інших кримінальних злочинів, маніпулюючи знов таки «Законом Савченко», згідно з яким строк попереднього ув’язнення зараховується до терміну призначеного покарання лише в межах одного кримінального провадження. Окрім того, колегія здійснила переоцінку обставин справи та скасувала конфіскацію майна екснардепа на користь держави, на що, згідно з Кримінально-процесуальним кодексом, Верховний суд не має повноважень.

Втім, оскільки неповних 2 місяці арешту, котрі можуть піти на виконання "Закону Савченко", судді спромоглись обміняти на понад 9 років ув’язнення, виходить, Шепелев своє вже відсидів, а замість конфіскації майна - навпаки - набув перспективи стягнення з держави шкоди за "надмірну відсидку".

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко стверджує, що логіка суддів незрозуміла: "Шепелев, скоріш за все, отримав цей вирок в такому вигляді з огляду на інші кримінальні справи. Чому був застосований "Закон Савченко", який не мав бути застосований до нього в цьому випадку - теж питання до суддів"

У ще одній справі Шепелева - про вбивство донецького банкіра Сергія Кириченка, скоєне на замовлення ще 2003-го року і розкрите лише у 2012-му, екснардепу було оголошено вирок торік у серпні - 15 років позбавлення волі. Цей вирок захист Шепелева також оскаржує. А рішення суддів Верховного суду у справі про втечу - відкриває чималі перспективи значно зменшити термін ув’язнення. Оскільки вважається, що саме Верховний Суд фактично встановлює прецеденти, на які судді нижчих інстанцій зобов’язані спиратися під час ухвалення своїх рішень, - говорить голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков: "Рішення Верховного суду є обов’язковими для інших, нижчих апеляційних судів, судів першої інстанції - це вимоги процесуальних кодексів. Верховний Суд має і законний, і неформальний величезний вплив на те, як в принципі судова система працює. Дикі рішення ВС в багатьох справах - це все показник величезних проблем, які є в ВС".

Ми зателефонували суддям Касаційного кримінального суду, щоб запитати, чому вони вирішили обнулити один із термінів, присуджених Олександру Шепелеву. Суддя колегії Алла Макаровець зазначила, що інше рішення у справі Шепелева загрожувало позовом до Європейського суду з прав людини, внаслідок чого держава мала б виплачувати обвинуваченому кошти. Адже учасники процесу не заперечували, що Шепелев утримувався на території РФ на виконання запиту України".

Втім, у постанові колегії суддів йдеться про те, що доручення української сторони стосувалося саме екстрадиції Шепелева в Україну. А вона, нагадаємо, не відбулася через відмову російської сторони видавати підозрюваного. Тож це дуже схоже на маніпулювання "Законом Савченко". При цьому, з невідомих причин поза увагою колегії суддів залишився зміст і норми статті 577 КПК України, яка й у своїй назві, і за змістом чітко говорить про можливість зарахування строку екстрадиційного арешту виключно виданій особі, тобто тій, яка була екстрадована до України. Тоді як РФ відмовилась видавати ексдепутата.  

Справа Шепелева виявилась досить показовою. Вона добре ілюструє, як працює в Україні судова система, коли людина, обвинувачена у тяжких кримінальних злочинах, може уникнути покарання завдяки майстерності служителів феміди обходити норми законів та своєрідному "гуманізму". Тепер на волі в умовах повномасштабної війни з Росією може опинитися людина, за плечима якої імовірна державна зрада на користь РФ, чотири замовних вбивства, один замах на вбивство і розкрадання державних коштів.