Економічна серцевина переговорного процесу: що принесуть Україні 2-й та 3-й кластери євроінтеграції

Таку думку висловила радниця віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Вікторія Лобунь у проєкті "Євроінтеграція" з Юрієм Фізером на Еспресо і Slawa.TV.

За її словами, другий кластер стосується внутрішнього ринку ЄС і базується на чотирьох свободах — вільному русі товарів, послуг, капіталу та людей. Третій кластер охоплює питання конкурентоспроможності та економічного зростання, включно з оподаткуванням, цифровізацією, соціальною політикою та підтримкою бізнесу. 

"З приводу другого і третього кластеру. Якщо просто, я би це назвала економічною серцевиною переговорного процесу, тому що саме вони фактично визначають, як на практиці працюватимуть економічні відносини між Україною і ЄС після членства. Другий кластер, як ви вже частково сказали, це конкретно про внутрішній ринок ЄС. Тобто він побудований на чотирьох свободах - це вільний рух товарів, послуг, капіталу та людей, тобто правилам, за якими все переміщується між країнами-членами без бар'єрів. Третій кластер - це про конкурентноспроможність і економічне зростання", - сказала вона. 

За її словами, другий кластер стосується внутрішнього ринку ЄС і базується на чотирьох свободах — вільному русі товарів, послуг, капіталу та людей. Третій кластер охоплює питання конкурентоспроможності та економічного зростання, включно з оподаткуванням, цифровізацією, соціальною політикою та підтримкою бізнесу. 

Вона також нагадала, що Україна вже працює в межах зони вільної торгівлі з ЄС з 2016 року, тож процес економічної інтеграції триває не перший рік. 

"Тут дійсно питання оподаткування, цифровізації, соціальної політики, підтримки бізнесу. Що це означає більш конкретніше? Якщо чесно, я розумію, що є, можливо, побоювання і ми стикаємось також з такими наративами, що бізнес може закритися, бізнес можливо не виживе, але це не зовсім так. І, звісно, що, якщо брати навіть досвід попередніх розширення, то не було такого, що усі бізнеси закрилися і перестали працювати. Навпаки, наприклад, у Польщі мені здається, що у два рази збільшилась кількість бізнесів після приєднання до Європейського Союзу. Також у нас діє зона вільної торгівлі ще з 16-го року, тобто ми фактично в цьому напрямку рухаємося вже десятиліття. Це для нас не є щось нове", - сказала вона.

За словами Вікторії Лобунь, євроінтеграція не є «разовим шоком», а передбачає поступовий перехід із перехідними механізмами для різних секторів економіки. Вона зазначила, що подібні процеси вже проходили країни Центральної та Східної Європи, зокрема Польща, Чехія та Словаччина. 

Водночас, як підкреслила посадовиця, хоча окремі підприємства можуть не витримати конкуренції, загальна тенденція після вступу до ЄС є позитивною — зокрема, зі зростанням кількості малого та середнього бізнесу. 

"І я би хотіла відмітити, що інтеграція - це, знаєте, не такий разовий шок, це поступовий процес з перехідними механізмами. Тому переговори тривають певний період для того, щоб узгодити, для яких секторів, в якому темпі і з якою підтримкою відбуватиметься адаптація. Через це проходили, як я вже казала, інші країни, які зараз є членами: Польща, Чехія, Словаччина. І дійсно були підприємства, які закрилися, але з'явились нові і їх було значно більше. За перше десятиліття, якщо не помиляюсь, після вступу Польщі, кількість малих і середніх підприємств зросла майже у двічі. Якщо ми говоримо про гаманець, ну, такого очікування, що, знаєте, прямого здешевлення в момент вступу не відбувається, і це би було нечесно обіцяти, але є два механізми, які реально відчуває споживач", - додала вона.

Окремо вона наголосила, що швидкого здешевлення товарів після вступу до ЄС очікувати не варто, однак конкуренція та єдині правила ринку сприятимуть стримуванню завищених цін і захисту споживачів від фальсифікованої продукції. 

"Перше - це конкуренція не дає утримувати штучно завищені ціни там, де ринок закритий від імпорту. Друге - це захист від несумлінних практик. Тобто тут мова йде про фальсифікований товар, про приховані ціни чи неправдиве маркування. В системі єдиного ринку це не лише, умовно кажучи, стаття в законі. За цим дійсно стоять реальні санкції і такий наднаціональний нагляд", - зазначила вона.

Вікторія Лобунь також підкреслила, що єдиний ринок ЄС — це понад 450 мільйонів споживачів і трильйони євро обороту, що відкриває для українського бізнесу нові можливості експорту. За її словами, після інтеграції зникатимуть технічні, регуляторні та сертифікаційні бар’єри для виходу на європейський ринок. 

"Тобто за свої гроші людина отримує те, що їй обіцяли. І також це і про ринок праці, і про можливості для бізнесу, тому що єдиний ринок ЄС, ну, це понад 450 мільйонів споживачів, понад, якщо не помиляюсь, 15 трильйонів євро обороту, тобто для українського підприємства я би розглядала це не як тільки загрозу чи виклики, а це і можливості. Тобто це конкретно ринок збуту і сьогодні, щоб продавати на ринок ЄС, то потрібно долати бар'єри. І технічні, і регуляторні, і сертифікаційні. Після інтеграції ці бар'єри, відповідно, зникають", - підсумувала вона.

• 15 червня усі держави Євросоюзу офіційно погодили відкриття для України та Молдови першого кластеру переговорів про вступ до ЄС