Про це вона розповіла в етері Еспресо.
"Це третя хвиля нашого моніторингу відкритості роботи місцевих рад, перші дві відбулись у 2022 році, ще на початку повномасштабного вторгнення. Тоді ми розуміли, що через воєнний стан та певні обмеження, інформація може бути закрита. Але у 2023 році такі виправдання вже не були цілком доречними, тому ми промоніторили знову. З позитивного є те, що значна кількість місцевих рад значно підвищила свою відкритість. Якщо ми говоримо про міські ради обласних центрів, то майже всі ради отримали високий бал за рівнем відкритості. Винятками є лише Запорізька та Харківська ради", - зазначила Вікторія Олійник.
За її словами, Херсонська міськрада на сьогодні повноцінно не функціонує, тому що там утворена військова адміністрація, відповідно, оцінити відкритість міської ради Херсона не змогли. Це виправдано, бо ситуація у Херсоні була особливою і місцевій раді потрібно більше часу, аби стабілізувати свою роботу.
"Харків і Запоріжжя все ж таки певним чином залишаються закритими для громадян. Зазначу, що результати досліджень попереднього року вже вплинули на місцеві ради. У перші хвилі моніторингу нам не відповідали, ігнорували, не було великої кількості опублікованих документів, тоді як у 2023 році ради стали значно відкритішими, відповідали дуже швидко та хвилювалися, аби у цей рейтинг потрапити з хорошими показниками. Тобто публічне висвітлення їхньої попередньої закритості призвело, що зараз ради стали відкритішими, за винятком Запорізької, яка взагалі ніяк не покращила свій показник протягом двох років, а Харківська трохи покращила, але все-таки залишається закритою", - прокоментувала аналітикиня руху ЧЕСНО.
Олійник додала щодо критеріїв моніторингу відкритості роботи місцевих рад, що це і анонсування засідань, і можливість фізичного доступу громадян до цих засідань, і публікації відеозаписів засідань, і публікації документів рішень, протоколів рішень та інше.