Про що в тексті:
22 березня Росія завдала масованої атаки по енергетиці України. Зокрема, ворожі ракети вдарили по найбільшій ГЕС в Україні – Дніпрогес, а також зруйнували ТЕЦ-5, що є найбільшою на Харківщині й генерувала не лише теплову енергію, а й електричну. Були влучання в енергетичну інфраструктуру на Хмельниччині, Дніпропетровщині, Одещині.
За даними Укренерго, станом на 26 березня енергосистема працює стабільно, дефіцит не прогнозується. На Одещині зменшено періоди обмеження енергоживлення. Там фахівці Укренерго відновили частину обладнання на одній з постраждалих підстанцій. Завдяки цьому вдалось підвищити спроможність високовольтних мереж передавати електроенергію та зменшити періоди обмеження споживання. У місті припинило роботу близько 50% електротранспорту, для побутових споживачів діють графіки погодинних відключень.
На Хмельниччини та в Кривому Розі обмеження споживання наразі немає. Але за збільшення споживання енергетики будуть вимушені застосовувати графіки відключень.
Найважчою залишається ситуація на Харківщині. Енергетики працюють над поетапним заживленням споживачів за резервними схемами.
"Якщо говорити про Дніпрогес, то втрачена більш ніж половина потужності. Це більше як тисяча МВт. Наскільки розумію, навіть керівництву Дніпрогесу ще не до кінця ясно, скільки часу піде на відновлення. Також і у ДТЕК кажуть, що на відновлення підуть не місяці, а роки", – каже для Еспресо ексміністр енергетики Юрій Продан.
У ДТЕК, якій належить найбільша вугільна генерація в Україні, попередньо заявили, що втратили приблизно половину потужностей. До повномасштабного вторгнення частку ДТЕК у генерації України оцінювали більш як 20%. Загалом на ТЕС припадала приблизно третина генерації, половина - на АЕС, на гідроелектростанції – 5-7%, решта – на відновлювальну енергетику.
Укренерго анонсувала рекордний імпорт електроенергії, аби покрити дефіцит на ринку. Зокрема, за добу з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини, Молдови загалом планують імпортувати 18 649 МВТ*год, з максимальною потужністю в окремі години до 1537 МВт.
"На сьогодні ціни у країнах Західної Європи досить привабливі з точки зору здійснення імпорту електричної енергії. Тому є можливість імпортувати цю енергію. Однак питання у тому, чи зможемо ми її доставити туди, куди необхідно, тому що Росія досить прицільно б’є по електричній інфраструктурі, по мережах НЕК "Укрненерго". Вони вибирають такі точкові об’єкти, як Харків, аби там повністю все зруйнувати і влаштувати блекаут", – каже Юрій Продан.
Утім, попри сприятливі ціни на імпортну електрику, не виключено, що в Україні таки доведеться переглядати тарифи, тому що відновлення потребує значних ресурсів. За словами ексміністра, рішення про перегляд тарифів розглядає виключно НКРЕКП.
Торік усі готувались до російських атак на енергооб’єкти в осінньо-зимовий період, однак зима минула спокійно. Чому ж РФ вирішила руйнувати українську енергетику саме тепер?
Військовий експерт Віктор Ягун вважає, що це пов’язано з передачею Україні винищувачів F-16.
"Росія розуміє, що у найближчі місяці два в України з’явиться потужна протидія у вигляді F-16, тож вони намагаються завдати якнайбільше шкоди, аби можна було потім трохи зачекати. Та й ситуація на фронті зараз інакша", – каже він в коментарі Еспресо.
За словами Ягуна, у найбільшій зоні ризику – прифронтові області, оскільки це зона досяжності ракет С-300.
"У прифронтових областях росіяни мають можливість використовувати зенітні ракети, які вони перетворюють на балістику – це С-300. Тому найбільший ризик – Запоріжжя, Кременчуцьке водосховище і далі вище по течії, – каже він. – Вони б'ють не по дамбах – дамбу неможливо зруйнувати зовнішнім впливом – це абсурд. Якби вони гатили ракетами по дамбі Каховського водосховища, вони б її не змогли зруйнувати. Її підірвали зсередини: занесли близько 20 тонн вибухівки у машинний зал, який розташований нижче рівня води, і підірвали його там. Таким чином зруйнували дамбу, а все решта зробила вода. Якщо говорити про інші ГЕС, то можна пошкодити машинні зали, які видно згори, можливо пошкодити бетон, зливи води, але саму дамбу знищити неможливо. Але нашкодити вони можуть, як на Дніпрогесі".
І Віктор Ягун, і Юрій Продан сходяться на думці, що жоден інший захист від російських атак на інфраструктуру, окрім посилення ППО, не дасть результату.
"Росія, мабуть, виходить із того, що Україна, не маючи достатньої допомоги від партнерів, очікує, що наша ППО ослаблена, тому вирішила атакувати інфраструктуру. Своєю чергою атаки по енергетичній інфраструктурі серйозно б’ють по нашому економічному потенціалу, насамперед по наших підприємствах, які здійснюють виробництво оборонної продукції, – каже Юрій Продан. – Маємо надію, що нам з допомогою партнерів вдасться відремонтувати частину обладнання до осінньо-зимового періоду. Але можна очікувати, що Росія заважатиме це зробити своїми підступними ударами".
Як один із варіантів порятунку України від блекаутів радять встановлювати Міні-ТЕЦ, когенераційні установки, мінісонячні станції, – тобто багато дрібних об’єктів, які неможливо знищити одним ударом. Водночас вони можуть забезпечити електроенергією певну територію.
"Це не вихід з ситуації, бо така розподілена генерація не зовсім може забезпечити у необхідних обсягах і з необхідною надійністю наші великі промисловості. Але це необхідно робити, аби вижити у цій ситуації, – каже Юрій Продан. – Бо на сьогодні головне – укріпити протиповітряну оборону, аби Росія не могла бити по наших важливих енергетичних об’єктах. Це головне, що допоможе нам підготуватись до осінньо-зимового періоду".
За два дні після масованої атаки на електричну інфраструктуру, 24 березня, РФ вдарила по газовій. Очільник НАК "Нафтогаз" Олексій Чернишов підтвердив, що на Львівщині РФ атакувала саме підземне сховище газу.
"Внаслідок ворожої атаки на заході України сталося влучання в наземну інфраструктуру одного з підземних сховищ газу Укртрансгазу – оператора газосховищ України і було пошкоджене технологічне обладнання. Наразі тривають роботи з локалізації та ліквідації наслідків згідно зі сценаріями ПЛАС — Плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій", – повідомив він, додавши, що критичних наслідків для забезпечення роботи ПСГ немає, адже газ знаходиться на значній глибині. Пошкоджена частина наземної інфраструктури потребуватиме відновлення, проте Нафтогаз має достатньо резервних потужностей".
Удар по сховищу газу 24 березня – перший прицільний удар по газовій інфраструктурі від початку повномасштабного вторгнення. Досі РФ не наважувалась атакувати газову інфраструктуру.
"Перший удар по нафтогазовому сховищу спрямований на те, щоб зменшити довіру наших партнерів, які все ж закачують газ у сховище для зберігання та підготовки для осінньо-зимових періодів. Росія спробує зірвати закачування у сховища, – каже Юрій Продан. – Цей удар – один з елементів того, що Росія збирається грати в довгу і чекає наступної зими, аби, наскільки це можливо, зруйнувати нашу енергетику".
"Росіяни зрозуміли, що Україна не збирається продовжувати контракт на переміщення газу і вирішили таким чином підірвати наші можливості заробляти від західних компаній за зберігання газу у наших сховищах у міжсезоння. Міжсезоння почнеться за місяць, західні компанії вже контракти попідписували і їм треба десь зберігати це паливо, – каже Віктор Ягун. – Насправді пошкодити такі речі, як підземне сховище газу, дуже важко. Навіть якщо пошкоджене обладнання зверху, можна використовувати сховище поруч – на заході України їх достатньо і перекачувати з місця на місце газ неприємно, але не критично".
При цьому, за словами Віктора Ягуна, у РФ достатньо ракет, дальністю до 2000 км, які можуть уразити об’єкти інфраструктури на заході України, тож цілком ймовірно, що вона повторюватиме спроби атакувати сховища газу та іншу енергетичну інфраструктуру. Тому, знову ж таки, уся надія на сучасні системи ППО та достатню кількість снарядів до них.