Польські вибори президента й Україна: що варто знати про ключових кандидатів і їхні позиції

Вибори президента в Польщі - 2025

Чинний президент Польщі Анджей Дуда завершує свою другу каденцію, а відповідно, більше не може балотуватися. Тому невдовзі поляки оберуть нового очільника країни. Перший тур відбудеться 18 травня, тоді як другий – у разі необхідності – планують провести 1 червня.

Загалом у президентських перегонах беруть участь 13 кандидатів. Це Рафал Тшасковський, Кароль Навроцький, Славомір Менцен, а також Магдалена Беят, Шимон Головня, Артур Бартошевич, Гжегож Браун, Марек Якуб'як, Мацей Мацяк, Йоанна Сенишин, Кшиштоф Становський, Марек Вох і Адріан Зандберг.

Проте, за результатами свіжих опитувань, фаворитами у польських громадян стали три кандидати – Рафал Тшасковський, Кароль Навроцький, Славомір Менцен. Суттєво нижчою є підтримка у Шимона Головні та Магдалени Бея, тим часом решта кандидатів в опитуваннях не набирають більше ніж 1-3%.

Як показують різні дослідження суспільної позиції у Польщі, підтримка Рафала Тшасковського складає від 33 до 36%, і наразі це найвищі показники. Друге місце посідає Кароль Навроцький, за якого готові віддати свій голос від 22 до 25% опитуваних, а от одіозного Славоміра Менцена готові підтримати від 13 до 15%.

Власне, основна боротьба і розгорнеться між цими трьома кандидатами. Кожен із претендентів у своїй програмі намагається знайти якомога більший відгук у поляків, а разом із тим не може оминути теми України, яка у цих виборах звучить досить гостро, захоплюючи історичні питання та питання українських біженців.

Рафал Тшасковський

Мер Варшави і кандидат у президенти від чільної партії Польщі, "Громадянської коаліції", 53-річний Рафал Тшасковський має найвищі шанси очолити країну, але, ймовірно, після другого туру виборів.

Він уже має досвід кандидування у президентських виборах, оскільки попереднього разу, 2020 року, конкурував у боротьбі за посаду з Анджеєм Дудою. Тшасковський пройшов у другий тур виборів, але програв. 

Цього ж разу його шлях у президенти почався з перемоги на праймериз "Громадянської коаліції" (КО): отримавши 74,75% голосів, він обійшов свого опонента, очільника міністерства закордонних справ Польщі Радослава Сікорського.

Посаду мера найбільшого польського міста, столиці Варшави, Тшасковський обіймає 6 років. Має також досвід роботи у Європарламенті та на посаді міністра цифровізації. Не тяжіє до розкоші, живучи у звичайній варшавській квартирі, ідеально володіє англійською, про що свідчать його виступи на різних міжнародних конференціях. 

У своїй програмі один із фаворитів поляків захоплює вже традиційно болючу для суспільства тему абортів, обіцяючи лібералізацію законодавства щодо них, поряд із тим говорить про поглиблення євроінтеграції та зміцнення відносин з Німеччиною та Францією, які є дуже важливими союзниками у нинішньому періоді світового неспокою. Виступає теж за зміцнення кордону і посилення польської армії. 

Не оминає Рафал Тшасковський і теми України. Він намагається зберігати риторику Дональда Туска та "Громадянської коаліції" і виступає за збереження якомога більшої допомоги Україні, а також підтримує її членство у НАТО і ЄС. Але поряд із тим почав вплітати у свою передвиборчу кампанію історичні питання між Україною та Польщею, непрямо узалежнюючи від них підтримку. Що ж до українських біженців, то тему обмеження виплат за програмою "800+" (виплати родинам з дітьми, які можуть отримувати також іноземці) обговорюють уже давно і у владній партії, і кожен із кандидатів. 

Проте важливим є той момент, що політик передовсім переконаний у важливості максимально послаблювати Путіна, а отже, допомагати разом із союзниками Україні в її боротьбі.

Кароль Навроцький

Кардинально протилежним є кандидат у президенти, якого висунула партія "Право і справедливість". 41-річний історик Кароль Навроцький очолює Інститут національної пам'яті у Варшаві та, як і його права партія, має доволі консервативні погляди. Офіційно стартував як громадянський кандидат, а не як представник ПіС, натомість саме ця партія всіляко його підтримує.

Боксер-аматор та дослідник специфічних історичних тем встиг потрапити в гучний скандал через містифікацію зі своїм літературним аlter ego Тадеушем Батирем і книжкою про історію польської мафії. Навроцький у вигляді письменника хвалив себе в ефірі телебачення, і це стало першим таким прецедентом під час президентської кампанії.

Власне, у своїй передвиборчій кампанії політик робить акцент на антиукраїнській риториці, спекулюючи як історичними питаннями, а саме темою Волинської трагедії, так і членством України в ЄС і НАТО, і навіть питанням допомоги у війні.

Зокрема, Навроцький заявив, що не бачить Україну ні в ЄС, ні в НАТО, поки не буде розв'язане питання щодо Волинської трагедії. І додав, що як президент Польщі "дасть зрозуміти українській стороні, що наші фінансові зусилля, зусилля громадян, військові зусилля, які допомогли Україні, хотіли б зустріти партнерське ставлення з українського боку і можливість поховати наших жінок і дітей". Але поряд із тим він є активним противником вивчення злочинів поляків проти українців.

Другий кандидат у президенти Польщі виступає також проти абортів, прагне посилювати польський злотий та захищати польське сільське господарство від імпорту з Південної Америки та України. Натомість переконаний, що  союзницькі відносини зі США варто посилювати, окрім того, планує продовжувати зусилля щодо отримання репарацій від Німеччини.

Варто відзначити, що для України Навроцький є гіршим варіантом, хоч і не найгіршим, якщо порівнювати із наступним кандидатом.

Славомір Менцен

І третім кандидатом, який може набрати помітну кількість відсотків голосів польських громадян, є одіозний 38-річний представник польської правопопулістської партії "Конфедерація" Славомір Менцен.

Чинний депутат сейму. Під час парламентської кампанії записував ролики до ТікТок, постійно смакуючи пиво з власної броварні, що діє у його рідному місті Торунь. До обрання депутатом заробляв на податкових консультаціях. 

"Ми не хочемо євреїв, гомосексуалів, абортів, податків і Європейського Союзу", – висловив Менцен своє політичне кредо, а потім мусив неодноразово виправдовуватися за сказане.

Але суть залишається тією ж: праворадикальний політик не любить Євросоюз, натомість тяжіє до поглядів Трампа і Маска, тому у суперечці між американським та українським президентом він легко став на бік США. Адже з Путіним, як вважає учасник президентських перегонів, треба "домовлятися", що зараз начебто і робить Трамп.

Від України Менцену бракує вдячності, він стверджує, що українці отримують у Польщі більше соціальної допомоги, ніж сплачують податків, а також що Україна отримує дуже багато допомоги, а натомість "абсолютно ніякої подяки".

До речі, саме його політсила блокувала вантажі з українським зерном, він активно брав участь у протестах фермерів на кордоні та підтримував їх.

Ба більше, наприкінці лютого 2025 року Славомір Менцен разом із колегою Анною Брилькою, яка є також євродепутаткою, гучно відвідали Львів. Тоді вони записали відео на фоні пам'ятника Степану Бандері.

"Ми з Анною Брилькою у Львові під пам’ятником Степану Бандері. Це терорист, якого ще під час Другої РП польський суд засудив до смерті за вбивства поляків. Він також заснував організацію українських націоналістів, яка відповідальна за різанину на Волині. Люди цього чоловіка замордували 100 тисяч поляків", – заявив Менцен і додав, що Україна, мовляв, повинна якнайшвидше "закінчити культ Степана Бандери".

А Брилька своєю чергою додала, що це "так само, якби в Німеччині встановлювали пам'ятники Гітлеру".

На це відреагував депутат сейму Республіки Польща Роман Гертих, який зазначив, що Менцен "ідіот, тому що, руйнує тендітну нитку порозуміння між поляками та українцями".

Варто відзначити, що з часу появи відео та тяглості тієї історії, Славомір Менцен втратив декілька відсотків від свого рейтингу, проте все ще залишається популярним серед польської молоді, оскільки вміло користує соцмережі і до своїх публічних виступів готується добре. Але тут треба згадати момент, що багато тих, хто підтримував "Конфедерацію" у соцмережах напередодні парламентських виборів, не прийшли на дільниці. І те ж саме може відбутися й цього разу.