Через новий наплив мігрантів з України Німеччина планує скоротити соцвиплати біженцям, підрив "Північного потоку" досі є причиною розбіжностей у ЄС, що на руку Кремлю. Акценти світових ЗМІ 15 листопада

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 15 листопада

Новий наплив мігрантів з України впливає переважно на Німеччину

"Шість графіків показують, чому новий наплив мігрантів з України впливає переважно на Німеччину, і чому в Європі досі існує проблема", – таке дослідження опублікувало швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung. Авторка Джулія Монн звертає увагу, що у Європі уже понад 4 млн українських біженців, багато з яких не планують повертатись в України, але більшість з них на четвертому році продовжують шукати роботу і живуть переважно на соціальні виплати.

"У боротьбі проти Росії Україні потрібна кожна працездатна людина. Але після вторгнення мільйони покинули країну в пошуках притулку в інших європейських країнах. Тепер уряд Німеччини б'є на сполох: за даними Міністерства внутрішніх справ, кількість українців, яким надано тимчасовий дозвіл на в'їзд, різко зросла за останні тижні. Це пов'язано з рішенням Києва скасувати заборону на в'їзд для чоловіків віком від 18 до 22 років. У зв'язку з цим Берлін має намір скоротити соціальні виплати, а канцлер Фрідріх Мерц закликав молодих чоловіків якомога швидше повернутися, "щоб служити своїй країні", – пише авторка.

Дані щодо українських біженців у Європі на початок 2024, фото: ООН

При цьому більшість нових мігрантів обирають саме Німеччину. За даними Євростату, у липні 2024 року в Німеччині було зареєстровано близько 1,1 мільйона осіб, які отримали тимчасовий притулок.До кінця вересня цього року ця кількість вже зросла до 1,3 мільйона. Тривалий час кількість в'їздів зростала приблизно на 1000 осіб на місяць, але з серпня по вересень вона раптово зросла приблизно на 8000 нових прибулих, якраз коли Україна послабила заборону на в'їзд для молодих чоловіків. Водночас в інших країнах ЄС кількість українців, які отримали тимчасовий притулок, стабільна і з 2024 року становить загалом 4,3 мільйона.

Проблемою для ЄС є те, що менше половини українських біженців офіційно працевлаштовані.

"Наприклад, у Швейцарії та Німеччині лише 36 відсотків українців працевлаштовані. Польща ж є однією з небагатьох країн, де близько 60 відсотків тих, кого прийняли до країни, працюють. Однак, дві третини біженців все ще повідомляють, що їхній основний дохід надходить із соціальної допомоги. Тому політики бачать необхідність дій не лише в Німеччині. Такі країни, як Польща та Швейцарія, також хочуть притягнути біженців до відповідальності, наприклад, шляхом скорочення соціальних виплат або суворіших вимог для тих, хто має на них право", – пише Джулія Монн.

Вибухи на російських газопроводах до Європи досі викликають розбіжності

"Через місяці після повного вторгнення Москви в Україну вибухи розірвали два газопроводи "Північний потік", газову магістраль Росії до Європи. Роками пізніше ударні хвилі тієї ночі досі прокочуються по всьому континенту", – пише CNN.
За да даними видання, в атаці на російські газопроводи у 2022 році спершу підозрювали Росію, і навіть США були змушені заперечувати свою причетність. 

фото: gettyimages

"Нині  інтрига навколо вибухів продовжується навіть попри те, що Німеччина готує кримінальне переслідування проти підозрюваних українських диверсантів  А спроби Польщі загальмувати справу – нібито для того, щоб захистити свого союзника Україну – призвели до нової напруженості в Європі. Німеччина, схоже, налаштована на те, щоб «Північний потік» отримав своє право в суді, видавши ордери на арешт двох українців – Володимира Журавльова, затриманого в Польщі, та Сергія Кузнецова, затриманого в Італії, – підозрюваних у причетності до вибуху. Лідери інших країн висловили сумніви щодо того, чи слід порушувати кримінальну справу проти ймовірних винних", – пише автор Джозеф Атаман.  

Різний погляд на справедливість у цій справді викликає напругу між країнами. Зокрема,  Данія, і Швеція, чиї води розташовані вздовж трубопроводу «Північний потік», відмовилися порушувати справи щодо вибухів, посилаючись на брак юрисдикції. Натомість Німеччина, яка була рушійною силою будівництва газопроводу до ЄС, вимагає покарання винних. Її у цьому підтримує Угорщина. Натомість Польща та країни Балтії дотримуються позиції, що цього газопроводу взагалі не мало бути.

"Туман навколо цієї справи лише підживлює напруженість у Європі в той час, коли єдність проти Росії та непередбачуваного союзника в особі США є надзвичайно важливою. Спроби Росії сіяти розбіжності за кордоном добре задокументовані, але тут Кремль, можливо, досяг однієї зі своїх цілей, не ворухнувши й пальцем", – пише Джозеф Атаман.