Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 20 лютого.
Фото: gettyimages
З наближенням виборів президента США, європейські політики все більш стурбовані можливими наслідками американського волевиявлення. У Politico написали статтю з красномовним заголовком: "Європа між Путіним і Трампом". Іво Даалдер, колишній посол США в НАТО, який є генеральним директором Чиказької ради з глобальних справ, вважає, що європейці усвідомлюють – ера сильних трансатлантичних президентів може закінчитися саме цього року.
"Зараз Європа має знайти спосіб подбати про себе. Але чи може це? Чи буде це? Це були питання, які домінували на Мюнхенській конференції безпеки. Європа має рацію, коли хвилюється: війна в Україні йде погано, а на передовій закінчуються боєприпаси та люди", - відзначає Іво Даалдер і додає, що союзники по НАТО дедалі більше стурбовані тим, що Москва має більші амбіції — кинути безпосередній виклик НАТО.
Але найбільша невизначеність для більшості європейців стосується зараз не Путіна, а Америки, вважає аналітик.
"Нездатність Конгресу США підтримати Україну залишила багатьох безмовними. І попередження Трампа про те, що він "заохочуватиме" Росію "робити все, що вони хочуть" із союзником, який не "розплатився", звучить голосно", - пише Іво Даалдер.
У CNN відзначають, що політика США зараз розділена лінією розлому щодо Росії, яка може мати набагато серйозніші глобальні наслідки.
"Відмова прихильників Дональда Трампа республіканців у Конгресі продовжити військовий рятувальний круг для України та повернення колишнього президента до нападу на союзників по НАТО у спосіб, який узгоджується з цілями Путіна, показують, що Трамп уже змінює геополітичні реалії за кілька місяців до свого можливого повернення в Білий дім. Результатом цього є зростання занепокоєння щодо намірів Трампа, включно з тим, чи буде він прагнути вийти з Альянсу і, таким чином, демонтувати трансатлантичні домовленості після Другої світової війни, які виграли холодну війну та призвели до 80 років миру в Європа", - пишуть у CNN.
Американські журналісти додають, що готовність деяких законодавців від Республіканської партії піти з України та вибачити Трампа за звинувачення союзників відображає зміну політичних сил у США, частково продиктовану націоналізмом колишнього президента "Америка передусім". Але суспільні настрої також були сформовані виснажливими першими двома десятиліттями 21-го століття, які були позначені кривавими війнами за кордоном і кількома фінансовими та внутрішніми кризами.
Президент Джо Байден з огидою відреагував на нещодавню риторику Трампа, назвавши її порушенням історичної лідерської ролі Америки, і він поклав провину на законодавців Республіканської партії за нещодавні українські поразки на полі битви.
"Якщо лише одна з двох правлячих партій Америки повністю протистоїть російському експансіонізму та підтримує гарантії безпеки НАТО, які тривали десятиліттями, США втратять свою позицію опори безпеки Заходу, тривожачи своїх союзників і відкриваючи численні можливості для Кремля", - констатує CNN.
Тому Європа шукає нові можливості для своєї безпеки. Як пише Bloomberg, Угорщина нарешті схвалить заявку Швеції на вступ до НАТО і це станеться 26 лютого. Прем'єр-міністр Віктор Орбан уже заявив у суботу, що голосування, ймовірно, відбудеться на початку весняної сесії парламенту, вже наступного тижня.
"Це остаточне схвалення, необхідне для вступу Швеції до Організації Північноатлантичного договору — важливого члена для військового альянсу, щоб покращити свою здатність захищати свій східний фланг, довжина якого подвоїлася після прийняття Фінляндії у квітні минулого року. Вторгнення Росії в Україну два роки тому підштовхнуло заявки двох північних країн на приєднання до військового альянсу", - відзначають у Bloomberg.
Фото: Getty Images
Не оминули увагою іноземні ЗМІ події у Іспанії, де російського пілота, який втік з РФ, знайшли мертвим. Як відзначає The Guardian, у понеділок у російських та іспанських ЗМІ повідомлялося, що Максима Кузьмінова знайшли мертвим після того, як він нібито переїхав до міста Вільяхойоса в Аліканте на узбережжі Середземного моря, в районі, популярному серед відпочиваючих. Його мертве тіло прошите кулями було виявлено на автостоянці під житловим будинком.
Згідно з повідомленнями, його вбили невідомі, які зробили 12 пострілів. Неподалік у містечку Ель-Кампельо на Коста-Бланка виявили згорілу машину. Іспанська поліція спочатку вважала, що стрілянина була пов’язана з бандою, перш ніж дізналася про надзвичайну історію жертви та його колишню роль у війні та вторгненні Росії в Україну.
Кузьмінов перетнув лінію фронту в серпні минулого року під час перельоту між двома російськими авіабазами. Він мав перевозити запчастини до винищувачів СУ-27 та Су-30. Натомість він посадив свій двомоторний вертоліт Мі-8 АМТШ на території України.
"У СБУ відмовилися сказати, чи пілот був убитий, і якщо так, то хто міг бути відповідальним за це. Національна поліція Іспанії не дала жодних коментарів. Деякі російські оглядачі, близькі до Міноборони Росії, заявили, що повідомлення про вбивство Кузьмінова були підготовлені українськими спецслужбами, щоб інсценувати смерть льотчика", - відзначають у The Guardian.
Якщо смерть Кузьмінова буде підтверджена, винуватцем, швидше за все, буде Кремль. У минулому його вбивці здійснили серію вбивств по всій Європі. У понеділок Юлія Навальна звинуватила Володимира Путіна у вбивстві свого чоловіка Олексія Навального. Російський опозиціонер помер у п'ятницю у віддаленому арктичному таборі. У 2006 році двоє кілерів, які працювали на Федеральну службу безпеки Москви, ФСБ, отруїли російського дисидента Олександра Литвиненка чашкою радіоактивного чаю. Згодом публічне розслідування дійшло висновку, що Путін, ймовірно, особисто дав вказівку ФСБ організувати вбивство. У 2018 році двоє офіцерів російської військової розвідки ГУР також намагалися вбити російського подвійного агента Сергія Скрипаля.
Фото: Getty Images
Крім цього, ЗМІ писали про серію польських протесів на кордоні з Україною. Зокрема, у Politico назвали статтю: "Польські протести перевіряють підтримку України Дональдом Туском". Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав себе "найбільш проукраїнським політиком Європи". Але коли польські фермери розпочнуть повномасштабну блокаду українського кордону на знак протесту проти дешевого імпорту, у Туска не буде іншого політичного вибору, окрім як дозволити їм це зробити, вважають у Politico.
"Акції, які наступного тижня досягнуть кульмінації маршем тракторів на Варшаву, мають на меті змусити Туска полегшити жахливе економічне становище фермерів. Це кульмінація окремих блокувань кордону, які викликали перебої протягом тижнів, і слідує за подібною акцією, ініційованою польськими далекобійниками, яка завершилася в середині січня", - пишуть у виданні.
Цього року фермери по всій Європі вийшли на вулиці , багато хто звинувачує у своїх бідах зростання імпорту українського зерна, птиці та цукру. І лідери — від Еммануеля Макрона у Франції , до Олафа Шольца в Німеччині та Джорджії Мелоні в Італії —запропонували дорогі їм поступки.
Проте ніде в Європі протести фермерів не викликали більшого політичного виклику, ніж у Польщі, оскільки вона бореться з побічними наслідками дворічної війни Росії в Україні. 66-річний прем’єр-міністр Польщі стикається з дилемою: чи піти ва-банк зі своїм проукраїнським посланням, чи поступитися фермерам, які користуються величезною громадською підтримкою в Польщі.
"Імідж польського уряду як речника та захисника української справи просто перестав заслуговувати на довіру", — сказав Марек Домбровський, провідний політичний оглядач та позаштатний співробітник аналітичного центру Bruegel у Брюсселі. "Не можна претендувати на те, щоб бути лідером української справи у світі та Європі, і водночас допускати таку поведінку вдома".
Українські офіційні особи засудили неодноразові блокади кордону польськими фермерами та далекобійниками, заявивши, що вони завдають шкоди економіці та здатності нації протистояти агресії Росії. Експорт сільськогосподарської продукції є єдиним джерелом великого доходу Києва після того, як його хімічна та металургійна промисловість зазнали серйозних збитків на початку війни.
Польський уряд мало зробив для того, щоб фермери не спрямували своє розчарування на Україну. Деякі чиновники, як-от заступник міністра сільського господарства Міхал Колодзейчак з популістської партії Agrounia, підлили масла у вогонь, пообіцявши підтримати протести незважаючи ні на що.
"Замість того, щоб втручатися, Туск підстраховує свої ставки. Він не хоче ризикувати ще більше протистояти протестуючим фермерам — не в останню чергу тому, що, згідно з одним опитуванням, 77% поляків підтримують їхні вимоги. Його уряд також є крихким альянсом між ліберальними, лівими та фермерськими партіями, де будь-який помилковий крок може коштувати прем’єр-міністру його незначної більшості", - відзначають у Politico.
Читайте також: Кулеба закликав направити все виробництво снарядів у Європі на потреби українського фронту