Непідготовлений ЄС – у зоні досяжності іранських ракет, Польща потребує 6 млн мін для захисту кордонів з РФ та Білоруссю. Акценти світових ЗМІ 3 березня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 3 березня.

Трамп не консультувався з ЄС, але саме Європа під загрозою ударів Ірану у відповідь

США спільно з Ізраїлем готували удари по Ірану без консультацій з ЄС, однак саме країни географічно близькі до зони конфлікту і можуть потрапити під удари Ірану у відповідь.

"Нездатність Трампа провести змістовні консультації з європейцями перед тим, як розпочати авіаудари разом з Ізраїлем по Ірану в суботу, що поставила Європу, яка знаходиться в зоні досяжності іранських ракет, під загрозу ударів у відповідь, декому здалося втіленням зневаги адміністрації", – пише Елізабет Зерофскі у The New York Time.

Авторка цитує  Констанце Штельценмюллер, відому німецьку експертку з питань безпеки з Бруклінського інституту, яка каже, що  адміністрація Трампа демонструє, що завжди готова примушувати інших робити те, що вона хоче, погрожуючи їм. Тож європейцям потрібно поставити себе у становище, коли такий примус неможливий. Рішучість уже продемонстрував президент Франції Еммануель Макрон, який  у понеділок, заявив: "для того, щоб бути вільними, нас мають боятися". А потім оголосив, що Франція збільшить свій ядерний арсенал і поширить свій захист на інші частини Європи".

Удар по Ірану, фото: GettyImages

Утім Елізабет Зерофскі вважає, що центром сили в Європі може стати Німеччина, яка за десятиліття війни Росії в Україні таки спромоглася перейти до нарощування армії. 

"Самоізоляційна кампанія Америки в Ірані продемонструвала саме ту необачність і непоступливість, які продовжують підживлювати занепокоєння Європи щодо України та Гренландії. Однак відповідь Мерца минулими відповідала його обіцянці просувати геополітичні цілі Європи, говорячи "мовою політики сили". Він стверджував, що зараз "не час читати повчання нашим партнерам і союзникам", зазначивши, що європейські засудження порушень міжнародного права Іраном мало що досягли за багато років і десятиліть, частково тому, що Європа "не була готова забезпечити дотримання фундаментальних інтересів, якщо необхідно, за допомогою військової сили".

Видання Politico також акцентує на тому, що Європа не була готова до війни на Близькому сході.
"З огляду на те, що безпілотник вразив британську авіабазу на Кіпрі, географічна близькість Європи до конфлікту може подолати початковий скептицизм багатьох урядів щодо рішення Дональда Трампа, як він висловився в понеділок, "ліквідувати серйозну загрозу, яку цей жахливий терористичний режим становить для Америки". Досі реакція ЄС була вузько зосереджена на впливі на громадян ЄС на Близькому Сході, особливо після того, як Тегеран розпочав хвилю контрударів по всьому регіону, а також на побічних ефектах зростання цін на енергоносії, перебоїв у повітряному та морському сполученні та потенційного напливу біженців", – йдеться у статті.

Через брак важелів впливу на ізраїльтян чи Трампа, фон дер Ляєн у понеділок скликала "колегію безпеки". Після зустрічі Комісія заявила, що планує реагувати на іранський конфлікт, підтримуючи країни ЄС та захищаючи європейців від його "негативних наслідків".

На практиці цілі Комісії зводяться до допомоги столицям в евакуації своїх громадян з регіону та моніторингу будь-яких перебоїв у повітряному сполученні та ключових морських маршрутах, таких як Ормузька протока, через яку проходять партії нафти та зрідженого природного газу з країн Перської затоки. ЄС також контролюватиме ціни та рівень постачання енергії. Комісія має скликати робочу групу з питань енергетики з країнами ЄС, яка співпрацюватиме з Міжнародним енергетичним агентством, перше засідання якої очікується цього тижня.

За словами другого дипломата ЄС, оцінки розвідки вказують на підвищений ризик здійснення Іраном терористичних атак у Європі.

При цьому ЄС ще публічно не розглядав питання про те, як посилити оборону Кіпру. 

"Нікосія не активувала пункт 42.7 про колективну оборону ЄС – подібний до статті 5 НАТО, де всі члени НАТО надають допомогу одному зі своїх союзників – як це зробила Франція після терористичних атак у Батаклані в Парижі у 2015 році. Якби Кіпр це зробив, цей крок міг би сигналізувати про те, що блок став стороною у війні", – пише Politico. 

Військова база Акротірі Великої Британії на Кіпрі, фото: RAF Akrotiri

Неприємна правда полягає в тому, що ЄС не має достатніх важелів впливу в регіоні, щоб зробити якісь вагомі кроки.

"Це те, до чого США та Ізраїль готувалися проти свого заклятого ворога Ірану. ЄС не був готовий до цього заздалегідь, – сказав перший дипломат ЄС. – Тепер ми сидимо тут, як глядачі, бо не є активним гравцем у цій війні".

Польща прагне наростити виробництво мін для захисту кордоні з РФ та Білоруссю

Польщі потрібно 6 мільйонів мін для захисту кордону з країнами, які можуть напасти на нас. Однак виробничі потужності Польщі значно менші, оскільки їх виробляє лише Бидгоський електромеханічний завод "Бельма". Про це повідомляє Rzeczpospolita.  

"Минулого року Польща офіційно вийшла з групи країн, які підписали Оттавський договір про заборону використання протипіхотних мін. Це стало результатом зростання загрози з боку Росії та рішення зміцнити свій східний кордон. Тому  проєкт "Східний щит" має вирішальне значення для безпеки Польщі  – будівництво укріплень, призначених для стримування сил агресора, що включає визначення місць, які будуть заміновані у разі запланованого нападу. Він також передбачає, серед іншого, використання рою дронів для цієї операції", –  пише Rzeczpospolita.

Бидгоський завод отримав 311,2 мільйона злотих на збільшення виробничих потужностей протитанкових мін до 1,2 мільйона на рік. Однак за даними аналітиків Інституту східного флангу (IWF), потреба Польщі в мінах становить приблизно 5-6 мільйонів. 

Аналітиків Інституту східного флангу зазначають, що вартість виробництва однієї протипіхотної міни в масовому виробництві становить лише кілька десятків доларів, тоді як знешкодження тієї ж міни коштує сотні. 

"Ця різниця у вартості є фундаментальною перевагою для сторони, що обороняється – вона дозволяє створювати ефективні територіальні бар'єри з відносно низькими фінансовими та організаційними витратами. Ефективне використання мін впливає не лише на вплив на живу силу противника, але й на залучення солдатів, необхідне для евакуації або допомоги пораненим", – зазначають колишні військові інженери (IWF не розголошує їхні дані).

фото: npu.gov.ua

Експерти спираються на досвід російсько-української війни. На початкових етапах війни росіяни закладали мінні поля шириною 100-200 метрів, які згодом були розширені до понад 500 метрів вздовж основних шляхів наступу. Головнокомандувач Збройних сил України генерал Валерій Залужний наголосив на важливості таких перешкод – російські укріплення вздовж лінії зіткнення простягаються на глибину до 46 км, насичені протипіхотними та протитанковими мінами, фактично зупиняли українські наступальні дії.

При цьому у виданні зазначають, нині і українська, і російська сторона використовують безпілотні системи для мінування. Росія володіє найбільшим у світі арсеналом мін, який налічує приблизно 26,5 мільйонів. Для порівняння, до початку конфлікту Україна мала приблизно 3 мільйони мін різних типів. Але у 2025 році Україна використала понад 2 мільйони.  

"Які уроки Польща може винести з війни в Україні щодо виробництва мін? Аналітики вважають критично важливим розподілити виробництво мін між кількома середніми виробниками, гарантуючи, що навіть у разі знищення одного чи двох заводів виробництво та постачання військовим не будуть перервані. Деякі міни для дронів FPV будуються військовими частинами безпосередньо за лінією фронту. Україна також прискорила випробування та сертифікацію цих вибухових пристроїв на окремих полігонах", – пише видання.