У Британії можуть дозволити постійне проживання лише суспільно цінним мігрантам, а лідери ЄС наполягають на трансформації його у військову силу. Акценти світових ЗМІ 29 вересня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ, станом на ранок 29 вересня.

Посилення правил для мігрантів у Великій Британії

У світі посилюються антимігрантські настрої. Після масових протестів у Великій Британії 13 вересня, у королівстві збираються розглянути посилення правил для мігрантів, які претендують на постійне проживання. Як повідомляє Reuters, від заявників можуть вимагати довести свою цінність для суспільства.

"Цей план є черговою спробою уряду підірвати зростаючу популярність популістської партії Reform UK, яка очолила дебати щодо боротьби з імміграцією та змусила Лейбористську партію прем'єр-міністра Кіра Стармера посилити свою політику", – пише видання.

протести у Великій Британії, фото: GettyImages

На сьогодні більшість мігрантів можуть подати заявку на постійне проживання після п’яти років проживання у Великій Британії. Однак за інформацією Reuters, уже в понеділок міністр внутрішніх справ Шабана Махмуд оголосить, що уряд розглядає можливість внесення змін, завдяки яким люди матимуть право на цей статус лише за умови сплати внесків на соціальне страхування, чистої судимості та відсутності заяв на отримання допомоги.

Уряд розглядає можливість надання кваліфікації лише тим, хто володіє англійською мовою на високому рівні та має досвід волонтерської діяльності у своїх громадах. Саме це є в уривках промови Шабани Махмуд, опублікованими Лейбористською партією. Консультації щодо пропозицій розпочнуться пізніше цього року.

Тим часом організація Найджела Фараджа Reform UK, яка лідирує в опитуваннях громадської думки, минулого тижня заявила, що розглядає можливість скасування безстрокового дозволу на проживання та заміну його п'ятирічною робочою візою з можливістю поновлення. У відповідь Стармер звинуватив Reform UK у плануванні "расистської політики" масових депортацій, яка “розірве цю країну на шматки".

Переформатування ЄС у потужну військову силу

Саміт ЄС, який відбудеться на початку жовтня у Копенгагені, буде присвячений посиленню обороноздатності союзу. "Провокації Володимира Путіна та напіввідстороненість Дональда Трампа змушують Європейський Союз радикально трансформуватися", пише видання Politico.  

"Військові загрози, що оточують зібрання в Копенгагені, навряд чи могли б бути більш зловісними. Російські винищувачі не лише влетіли в повітряний простір НАТО, що спонукало Трампа та керівників ЄС публічно підтримати ідею їх збиття, але й той самий аеропорт у столиці Данії, куди прилетять десятки лідерів та чиновників, минулого тижня зазнав серйозних збоїв через таємничі дрони, які Данія назвала  "гібридною атакою", – йдеться у статті. 

Урсула фон дер Ляєн, фото: gettyimages

За даними видання, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн (колишня міністрка оборони Німеччини) наполягала на безпрецедентному обговоренні на саміті військового потенціалу ЄС, яке виходить далеко за межі традиційної зосередженості блоку на торгівлі, антимонопольному законодавстві та економіці. До речі, саме вона, на думку Politico є чи не єдиним європейським лідером, який напряму комунікує з Дональдом Трампом.

Зокрема, ймовірно на саміті обговорюватимуть створення  "стіни з дронів" – системи, яка виявлятиме, відстежуватиме та збиватиме дрони, а також проєкти, що забезпечують швидку протидію літакам, що вдиратися в європейське небо.

"Завдання європейських лідерів у Копенгагені полягає в тому, щоб знайти баланс стримування російського керівництва, яке дедалі більше ризикує, що дозволить ефективно керувати такими інцидентами, щоб вони не переросли в кризу або потенційно в конфлікт, – сказав Рафаель Лосс, науковий співробітник з питань оборонної політики аналітичного центру Європейської ради з міжнародних відносин.

"Це дуже складно, коли президент США, найбільший союзник в альянсі НАТО, каже: "Не соромтеся збивати [російські літаки], але чи підтримаю я вас, я не знаю", – додав він. 

Утім, попри те, що практично всі країни ЄС підтримують гасла про посилення обороноздатності союзу, така трансформація  коштує грошей.  І дійти згоди, скільки і на що витрачати, столицям значно важче. При цьому військові лідери наполягають, що Європа вже має справу з війною низької інтенсивності з Росією.

"Хоча навіть дружні до Кремля країни, такі як Угорщина та Словаччина, вітають додаткові кошти на зброю, навчання та обладнання як стимул для своєї економіки, інші, як-от Іспанія, применшують ризик війни, намагаючись захистити свої й без того перевантажені бюджети. Нідерланди, Швеція та Німеччина постійно стурбовані додатковими запозиченнями для оплати військового переозброєння та допомоги Україні. Але ніщо так не зосереджує увагу, як загроза вторгнення. Дипломати сказали, що сподіваються, що зростаючі загрози допоможуть їм прийняти рішення, які раніше вони б неохоче приймали", – йдеться у статті.