На CNN вийшла стаття із заголовком "ключовою темою для розмови для президента України Зеленського та інших офіційних осіб цього тижня під час зустрічі світової еліти у швейцарському Давосі стало посилення тиску на Пекін - найпотужнішого союзника Москви.
Зокрема Зеленський сказав журналістам, що "дуже б хотів, щоб Китай був залучений" до мирного плану України, а міністр закордонних справ заявив, що країна хоче більше контактів з Китаєм на "всіх рівнях". Попри те, прем’єр-міністр Китаю Лі Цян, схоже, покинув Всесвітній економічний форум на початку цього тижня, не зустрівшись із Зеленським. Він також не торкався конфлікту безпосередньо у своїй промові, яка була зосереджена на тому, щоб заспокоїти свою аудиторію щодо економіки Китаю, яка похитується.
Аналітики стверджують, що навряд чи Пекін бачить зараз час використовувати свої глибокі та зростаючі зв’язки з Росією, щоб посилити поштовх до припинення війни – особливо на умовах України.
"Китай вважає, що він уже відіграє важливу роль у просуванні до миру. Просто китайська версія миру – це не те, що хоче бачити Зеленський", – сказав Юн Сунь, директор китайської програми мозкового центру Stimson Center у Вашингтоні.
Відтак у той час, як Лі Цян зосередився на економіці в Давосі, міністр закордонних справ Китаю Ван І зосередився на Газі на початку цього тижня.
Зокрема, чи зацікавлений Пекін приєднатися до все більшої кількості країн – у тому числі країн Глобального Півдня – які бажають сісти за стіл переговорів з Україною та почути її мирні умови, буде перевірено на майбутньому мирному саміті, оголошеному в понеділок.
Фото: Laurent Gillieron/Keystone, через Associated Press
Журналісти The New York Times акцентували на тому, що хоч питання війни передбачені в порядку денному на Всесвітньому економічному форумі, однак увага тут прикута до інших речей, як от вибори чи штучний інтелект, а не Україна та Газа.Попри те, що президент України виступив на форумі у вівторок, Ізраїлю дали слово у четвер, утримати колективну увагу зібрання не вдалося жодному.
Усі хочуть говорити про те, як ШІ та цьогорічні вибори, особливо в Сполучених Штатах, можуть сколихнути світ. Рейчел Голдберг, яка приїхала до Давосу, щоб закликати до дій щодо звільнення понад 100 заручників, які були захоплені 7 жовтня і продовжують утримуватися ХАМАСом, включаючи її 23-річного сина, каже, що ніхто не говорить тут про Ізраїль. За її словами, жінка не здивована, що війна тут відійшла на другий план, адже "це складно і це поляризує".
Своєю чергою президент України Володимир Зеленський закликав до міжнародної допомоги. Після цього він також відповідав на запитання журналістів та зазначив, що без додаткової допомоги з боку Сполучених Штатів та інших країн, "станеться величезна криза". Він додав: "У нас зараз війна, і ми матимемо величезну кризу — кризу для всієї Європи".
Схоже, учасники та лідери не вважають жодну війну значною загрозою для глобальної економіки на цей час. Ані Газа, ані Україна не розкрили 10 найбільших найближчих проблем у Global Risk Report - опитуванні 1500 світових лідерів, який форум оприлюднив напередодні зібрання. У звіті провідних економістів Всесвітнього економічного форуму, опублікованому цього тижня, йдеться про те, що прогнози зростання для Близького Сходу "трохи послабилися" на тлі невизначеності щодо війни між Ізраїлем і ХАМАС. Україна в ньому взагалі не згадувалася.
У приватних розмовах учасники форуму набагато жвавіше обговорювали інші теми, які мали б вплинути на їхній бізнес.
ШІ очолив цей список. В інтерв’ю керівники, як правило, зі значним ентузіазмом розповідали про переваги та недоліки технології. Вони також говорили про політику, вичерпно. За вечерею вони та інші учасники обговорювали, чи зможе колишній президент Дональд Трамп повернутися у Білий дім в листопаді та як його популістська, протекціоністська політика може збурити ринки та перевернути їхні бізнес-моделі.
Деякі керівники явно поставили Газу та Україну нижче, ніж американські вибори, у своєму списку геополітичних проблем. Однак було кілька винятків. Прихильники України відкрили власну вітрину на головній набережній і щодня влаштовували кілька заходів, щоб привернути увагу до конфлікту. Технологічна компанія Palantir та її виконавчий директор Алекс Карп прийняли пані Голдберг разом із донькою заручника та двома колишніми заручниками, яких було звільнено, - для подій та інтерв’ю.
Фото: Девід Гуттенфельдер
Окрім того, у The New York Times вийшла стаття про звіт Пентагону, де йдеться про те, що допомога США Україні погано контролювалася.У звіті генерального інспектора Міністерства оборони, оприлюдненому в четвер, немає доказів того, що будь-яка зі зброї була використана не за призначенням після того, як її відправили до військового матеріально-технічного центру США в Польщі або відправили на лінію фронту в Україні.
Але він виявив, що американські оборонні чиновники та дипломати у Вашингтоні і Європі не змогли швидко або повністю відзвітувати про багато з 40 000 одиниць зброї, які за законом мали б перебувати під пильним контролем, оскільки їхня ефективність на полі бою, чутливі технології і відносно невеликі розміри роблять їх привабливою здобиччю для контрабандистів озброєнь.
Кількість озброєння, розглянутого у звіті, становить лише невелику частину близько 50 мільярдів доларів військового обладнання, яке Сполучені Штати надіслали Україні з 2014 року, коли Росія захопила Крим і частину Донбасу. Більшість озброєння, що була поставлена на сьогоднішній день, — включаючи танки, системи протиповітряної оборони, артилерійські пускові установки та боєприпаси — були взяті під заставу після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.
Офіційні особи Пентагону, Державного департаменту та інші експерти вже давно вважають, що майже неможливо порахувати кожну з тисяч одиниць зброї, яка була відправлена в Україну. Хаос бойових дій, ризик поїздки на поле битви та брак персоналу у Вашингтоні, Києві та на логістичному центрі в Польщі – усе це перешкоджало ретельному нагляду, хоча офіційні особи стверджують, що не було жодних ознак широкомасштабної контрабанди чи неправильного використання зброї з початку війни.
Виконувачка обов’язків заступника міністра оборони з питань політики Олександра Бейкер написала 15 листопада у відповіді на попередній проєкт звіту.
Бейкер також сказала, що в посольстві США в Києві недостатньо співробітників Міністерства оборони, щоб легко відслідковувати всю найбільш чутливу зброю та обладнання, яке, за її словами, наразі в Україні налічує понад 50 000 одиниць "і зростає" (вимоги щодо звітності щодо зброї були призупинені за кілька днів до вторгнення 24 лютого 2022 року, коли посольство США в Києві було евакуйовано, і не було відновлено, доки посольство не відновилося у травні.)
У перші дні війни, коли колона російських танків прямувала на Київ, українські сили швидко розгортали ракети "Джавелін" та іншу зброю, щоб захистити себе. Відтак швидше за все, у них не було часу, аби зупинятись на їх інвентаризації.
Але принаймні в деяких випадках, згідно зі звітом у четвер, українські військові чиновники краще дбали про відстеження зброї та обладнання, ніж їхні американські колеги.
В одному прикладі зі зразка з 303 одиниць обладнання, надісланого в Україну в період з лютого 2022 року по березень 2023 року, у звіті було встановлено, що американські чиновники врахували 47 з них під час проходження через логістичні центри в Польщі та описали 15, які прибули в Україну.
Для порівняння, у звіті зазначено, що українські посадовці змогли врахувати 73 одиниці обладнання — це означає, що вони більш старанно оновлювали свій інвентар.
Попри те, реалії поля бою ускладнюють завдання. Українські війська часто обмінюють свої запаси ракет Javelin і Stinger з іншими підрозділами на спеціальне обладнання, необхідне для боротьби з росіянами на своїй ділянці фронту, відкриваючи потенціал для можливого перенаправлення незаконним третім сторонам.