За українським ексрозвідником у Німеччині шпигували, дрони вчетверте за тиждень атакували один з найбільших нафтових портів Росії. Акценти світових ЗМІ 31 березня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 31 березня

Федеральна прокуратура Німеччини арештувала російського шпигуна

У Німеччині вирують шпигунські пристрасті. Вдруге за тиждень тут арештовують підозрюваних у шпигунстві на користь Росії. Минулого тижня Федеральна прокуратура Німеччини заарештувала двох осіб, які шпигували від імені Росії за німецьким бізнесменом, який постачає Україні військові дрони та комплектуючі до них. Підозрюваними є 45-річна румунка та 43-річний чоловік з Харківської області.

Тепер у Гегені арештували громадянина України, який, за даними німецьких слідчих,  щонайменше з листопада 2025 року збирав інформацію для російської розвідки про чоловіка, який проживав у Німеччині та брав участь у бойових операціях українських збройних сил після початку російської агресії.  За даними Spiegel, жертвою є колишній співробітник української військової розвідки ГУР, який проживає в Німеччині як біженець від війни з 2023 року. 

"Шпигунська операція, можливо, була спрямована на напад на жертву", – припускають журналісти, згадуючи, що схожий випадок стався торік у Гессені. Тоді трьох чоловіків підозрювали у шпигунстві на користь Кремля за колишнім українським бійцем у Німеччині. можливо, з наміром його вбити.

Українські дрони знову пошкодили порт Усть-Луга

Українські безпілотники знову пошкодили російський порт Усть-Луга на Балтійському морі. Про це повідомляє Reuters з посиланням  на губернатора Ленінградської області Олександра Дрозденка.  Губернатор уточнив, що трьом людям, включаючи двох дітей, було надано медичну допомогу від отриманих травм, а кілька будівель у регіоні також були пошкоджені внаслідок атак дронів, які тривають.

Уражений завод "Новатек" у порту Усть-Луга.

За тиждень це уже четверта атака на цей порт. До цього безпілотники били ним 25, 27 і 29 березня. Внаслідок ударів порт призупиняв роботу.

Порт Усть-Луга є другим за величиною (після Приморська)  на Балтійському морі. Його паливні термінали перевалюють на експорт нафту, нафту, мазут, авіагас та газойль. За добу через них проходить близько 700 тис. барелів.

Усть-Луга та Приморськ разом забезпечують загалом 40% російського експорту нафти. Саме тому ЗСУ сконцентрувала свої атаки на ці об’єкти. При цьому президент України Володимир Зеленський напередодні повідомив, що отримав "сигнал" від союзників щодо скорочення ударів по нафтовому сектору Росії через зростання світових цін на енергоносії.

"Нещодавно, після такої серйозної глобальної енергетичної кризи, ми справді отримали сигнали від деяких наших партнерів щодо того, як зменшити наші заходи реагування в нафтовому секторі та енергетичному секторі Російської Федерації", – сказав Зеленський під час брифінгу з журналістами у WhatsApp.

"Джерело, знайоме з ситуацією, повідомило, що американські чиновники передали це повідомлення своїм українським колегам у рамках своїх регулярних розмов, додавши, що початкові "сигнали", схоже, надійшли з Москви", – додали у Reuters.