Про це він заявив у листі до парламенту.
Згідно з цим рішенням Північноатлантична рада може вирішити розгорнути дуже швидкі об’єднані оперативні групи на території Румунії у разі раптової серйозної кризи в безпеці, яка загрожуватиме національній незалежності та суверенітету країни, щоб "швидко розв’язати кризу та запобігти її ескалації".
"Швидкий транзит або розгортання серії криз, що перетинаються, і все більш непередбачуване середовище, де втручання НАТО може стати необхідним для захисту безпеки та суверенітету Румунії", – додається в листі.
Щоб забезпечити швидке розгортання цих сил протягом 72 годин, потрібний попередній дозвіл на їх розгортання або транзит через країну, зауважив Йоганніс.
Парламент Румунії обговорить рішення президента на наступному спільному засіданні найближчими тижнями.
Глава міноборони Румунії Георгіце Влад також пропонує покращити таку готовність населення, закликаючи румунську владу ухвалити закони та заходи для покращення готовності населення проти потенційних російських загроз, попереджаючи, що перемога Москви в Україні може сприяти подальшій агресії.
Проте прем’єр-міністр Марсель Чолаку відмовився від заяв військового начальника, а російський посол Валерій Кузьмін швидко відреагував на пресбрифінгу.
"Як тільки Румунія запросить ще більше військ і висловить занепокоєння військовою службою, тоді, звичайно, слід передбачити деякі наслідки. Ми відкрито про них говоримо, але ні в якому разі не прагнемо війни", - сказав Кузьмін.
Коментуючи військову підготовку населення, міністр оборони Румунії Ангел Тилвар вказав на законопроєкт, який пропонує платну військову підготовку для осіб віком від 18 до 35 років. Однак, міністерство виключило повторне запровадження призову, дуже делікатне питання в Румунії, де скасовано обов’язкову військову службу.