Меджліс: Памʼять про жертв трагедій має зміцнювати партнерство Польщі й України

Президія Меджлісу кримськотатарського народу опублікувала заяву на тлі історичних непорозумінь між Польщею та Україною, наголосивши на важливості осмислення історії, яка б зближувала народи

Зміст

Заяву оприлюднив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Він нагадав, що цими днями минає річниця Конотопської битви 1659 року – однієї з найвизначніших перемог об’єднаних сил Гетьманщини, Кримського ханства та їхніх союзників, зокрема польських військових загонів проти московських військ.

Меджліс підкреслив, що це один із прикладів, як народи Східної Європи можуть захищати свободу. Водночас згодом історія засвідчила, як росіяни можуть використовувати політику руйнування союзів між народами.

"За таких обставин особливого значення набуває відповідальне ставлення до історичної пам’яті. Вона повинна залишатися простором чесного наукового дослідження, відкритого діалогу та взаємної поваги, а не ставати інструментом політичного протистояння чи зовнішніх маніпуляцій. Особлива відповідальність у цьому належить державним діячам, політикам, історикам і громадським лідерам, адже саме їхні слова та рішення можуть або зміцнювати взаємну довіру, або поглиблювати історичні суперечності.

У зв’язку з цим у Меджлісі кримськотатарського народу викликають глибоке занепокоєння останні рішення, заяви та публічні оцінки, пов’язані з трагічними подіями Другої світової війни на території сучасної України та Республіки Польща, які й досі залишаються надзвичайно болючими для українського та польського народів", – йдеться в заяві.

Меджліс висловив переконання, що відповідальне й взаємоповажне осмислення історії має не роз’єднувати, а зближувати український і польський народи.

"Шанобливе ставлення до пам’яті всіх без винятку жертв історичних трагедій має зміцнювати стратегічне партнерство між Україною та Республікою Польща, а не ставати підставою для взаємного відчуження", – підкреслює Чубаров.

Меджліс кримськотатарського народу закликав державних діячів, політиків, науковців, представників громадянського суспільства України та Польщі керуватися як відповідальністю перед пам’яттю предків, так й обов’язком перед майбутніми поколіннями.

"Не можна допустити, щоб трагічні сторінки нашої спільної історії використовувалися державою-агресором для послаблення довіри, солідарності та єдності між народами, які сьогодні разом захищають свободу і безпеку Європи", – резюмували в заяві.

Напруженість у відносинах між Україною та Польщею

19 червня. Президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла після рішення України присвоїти військовому підрозділу почесне найменування «Герої УПА».

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав не допустити подальшого загострення, але наголосив, що історичні питання мають бути предметом відвертого діалогу. Туск повідомив, що Україна запропонувала кроки для деескалації конфлікту, однак Варшава очікує конкретних рішень щодо історичних суперечок.

4 липня. Україна передала Польщі «антикризовий пакет» пропозицій для врегулювання дипломатичної суперечки, яка виникла через питання історичної пам'яті.

Кирило Буданов заявив 7 липня, що Польща готує незрілі ескалаційні кроки до 11 липня на річницю Волинської трагедії, а Україна не прийматиме жодних ультиматумів від партнерів.

2026, п'ятниця

10 липня