Збереження сірих зон на європейському континенті працює на руку Путіну, - Юкнявічене

Про це сказала заступниця голови підкомітету Європарламенту з безпеки та оборони та ексміністерка оборони Литви Раса Юкнявічене в інтерв'ю програми "Європейський простір" з Юрієм Фізером на Еспресо.

"Коли я порушувала тему НАТО, зокрема під час наших пленарних дебатів щодо майбутнього саміту, то говорила про помилки, яких уже було припущено в нашій новітній історії. Йдеться про період до 2014 року, коли багато країн проводили політику залучення Росії. У 2008 році Україну та Грузію не запросили до Плану дій щодо членства в НАТО.

Тоді ж питання розширення Європейського Союзу майже не розглядалося. І лише після 2014 року, а особливо у 2023-му, коли українці звільнили Херсон і Харківщину, настав момент, коли потрібно було зробити все можливе, щоб підтримати Збройні Сили України й дати їм змогу рухатися далі.

Якби це сталося тоді, можливо, сьогодні ми були б у зовсім іншій ситуації. Та, як ми пам'ятаємо, тоді переважав страх, а не рішучість. Кремль вдався до ядерного шантажу, і саме цей страх, на мою думку, призвів до серйозних стратегічних прорахунків. Сьогодні ми маємо справу з їхніми наслідками", – наголосила Юкнявічене.

За словами заступниці голови підкомітету Європарламенту з безпеки та оборони, надзвичайно важливо усвідомити, що збереження сірих зон на європейському континенті працює на руку Путіну. Путін – опортуніст, який просувається рівно настільки, наскільки йому дозволяють. Не можна дозволити собі повторювати ті ж помилки. Потрібно мати сміливість вистояти, чинити опір і не боятися перемоги над цією терористичною державою. Водночас деякі політики досі цілковито не поділяють такого підходу, і ми вже бачимо ознаки цього, зокрема в позиції Вашингтона.

"Часом мені здається, що я гортаю сторінки історії 1938 року – коли дехто вірив, що з Гітлером можна домовитися, уклавши мирні угоди. Ми всі чудово знаємо, чим це закінчилося. Сьогодні ми ведемо політичні бої. Я називаю їх нашими битвами на західному фронті – за те, щоб змінити ставлення до цієї війни серед тих політиків, які досі не зайняли чіткої позиції.

Чи вдасться змінити настрій у Вашингтоні – сказати важко. Натомість у європейському контексті я покладаю великі сподівання на Берлін і нового канцлера Фрідріха Мерца. Його позиція є чіткою, послідовною і сильною. Чим більше в нас буде таких лідерів, як Фрідріх Мерц, тим більше шансів на перемогу України – і надійну безпеку для всієї Європи", – додала Юкнявічене.

• Президент США Дональд Трамп у середу, 25 червня, заявив, що Америка підтримує статтю 5 договору про НАТО, а коментуючи атаки на Іран, згадав про удари по Хіросімі й Нагасакі під час Другої світової війни.