Треба відновлювати маршрут експорту зерна Чорним морем та паралельно йти через шляхи "солідарності" у Євросоюзі, - Сластьон

Роман Сластьон, генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" назвав дві основні мети для українського сільськогосподарського виробництва

Про це він заявив у етері телеканалу "Еспресо".

"По обсягах ми можемо зростати доволі суттєво, ми до повномасштабного збирали понад 100 млн тонн зернових та олійних культур. По технологіях ми можемо ще добавляти. Ясно, що раніше ми практично все експортували через наші порти на Чорному морі, зараз вони блокуються й ми мусимо користуватися альтернативними шляхами через країни Європейського Союзу", - заявив він.

Сластьон додав, що з точки зору альтернативного шляху через країни ЄС, в України є проблеми: у них є потужне виробництво зерна і відповідно для них українське зерно не потрібне, а потрібне в інших країнах - це Азія, Африка, Близький Схід.

"І дійсно туди треба в першу чергу діставатися, й в першу чергу для зерна - там наші основні ринки. Тут основна мета для більшості сільгосп виробників - це отримати транзит. Транзит через країни ЄС, через країни сусідні з Україною, як, наприклад Іспанія, Італія, які закуповують доволі багато українського фуражного зерна для того, щоб потім згодовування тваринам. Тому нам потрібно в першу чергу працювати над тим, щоб відновити шлях експорту через Чорне море, а паралельно йти через шляхи "солідарності", - наголосив він.

Що відомо про рішення Єврокомісії не продовжувати обмеження на експорт українського зерна

Європейська комісія 15 вересня вирішила не продовжувати заборону на експорт українського зерна до ЄС. Проаналізувавши дані щодо впливу експорту 4 категорій української сільськогосподарської продукції на ринок ЄС, вона дійшла висновку, що "викривлення ринку в 5 країнах-членах, що межують з Україною, зникли". 

Україна погодилась протягом 30 днів запровадити заходи, які допоможуть уникнути стрибків цін на зерно, наприклад, систему ліцензування експорту.  До того часу, з 16 вересня, Україна повинна запровадити ефективні заходи контролю за експортом 4 груп товарів, щоб запобігти будь-яким ринковим викривленням у сусідніх країнах. 

Президент України Володимир Зеленський привітав таке рішення Європейської комісії.

"Зараз важливо, щоб європейська єдність спрацювала й на двосторонньому рівні. Щоб сусіди в час війни Україну підтримали. А якщо їхні рішення порушуватимуть право ЄС, Україна буде цивілізовано відповідати", - заявив президент. 

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль закликав окремі держави-члени ЄС утриматися від неправомірних односторонніх обмежень щодо української агропродукції, адже такі обмеження можуть стати предметом арбітражу в рамках СОТ. 

Попри це, три країни заявили про продовження ембарго. Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький повідомив, що попри рішення Єврокомісії, з 16 вересня країна продовжить ембарго в односторонньому порядку, аби підтримати інтереси польських фермерів. 

Слідом за Польщею заборону на ввезення агропродукції ввела Угорщина: вона закрила кордон для 24 українських товарів. Словаччина вирішила заборонити імпорт чотирьох товарів з України: заборона діятиме до кінця року для пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику. 

Водночас у Румунії заявили, що очікують від України презентації плану дій "щодо ефективних заходів експортного контролю, щоб запобігти деформації ринку зернових у країні".