Тривожні дзвіночки зустрічі G7

У кінцевому документі відсутня чітка та дуже важлива символічна формула про територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах

Бойові дії на передовій, де російський агресор продовжує свої марні намагання змінити ситуацію на свою користь, цілком зрозуміло формують передовиці інформаційного порядку денного. У тіні цих подій часто залишається розвиток на не менш важливому фронті протистояння — дипломатичному. Кулуарна робота дипломатії й справді відбувається непомітно для широкого загалу. Проте завжди настає момент, коли ця робота отримує публічну політичну фіксацію, за якою вже можна робити висновки.

18 квітня відбулося засідання міністрів закордонних справ Групи Семи за японського головування, за результатами якого було схвалено висновки й по Україні. Це як раз той момент, коли варто вчитатися і вдумливо проаналізувати формули, зафіксовані міністрами нашої ключової групи підтримки у світі. Варто позитивно відзначити та подякувати партнерам за незмінну солідарність та потужні сигнали підтримки України, включаючи засудження ядерного шантажу, вимогу щодо "безумовного" виведення окупаційних військ, наміри посилення санкцій проти Росії та її союзників, а також застереження третім країнам утриматись від допомоги агресору тощо. На цьому фоні є і певні тривожні дзвіночки, на які варто звернути особливу увагу у заяві МЗС Групи Семи по Україні:

У кінцевому документі відсутня чітка та дуже важлива символічна формула про територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах, яка була невіддільним елементом всіх попередніх заяв Сімки

Читайте також: Про план України після вступу до НАТО без ПДЧ

Знову з’являється на порядку денному питання реформ в Україні та боротьби з корупцією, що символізує відновлення посиленої уваги партнерів до внутрішньополітичних процесів у нашій державі

Читайте також: Перемогти Росію

Не драматизуючи зазначені вище дзвіночки, не можна не звертати увагу на те, що дипломатичний інформаційний простір дедалі частіше здригається від нових миротворчих ініціатив та нових кандидатів на посередництво від Китаю до Бразилії та Іраку, від нових сценаріїв «кінця війни» та нових бачень шляхів "умиротворення" агресора. Всі ці вкиди та ідеї потребують системної та жорсткої реакції з боку України, бо умови кінця війни має визначати український народ, який власним героїзмом та самопожертвою дав відсіч божевільному агресору та відстояв право на незалежність та власний цивілізаційний вибір.

До того ж має залишатись непорушним наш базовий принцип - "нічого про Україну без України". Ми повинні перемогти. Тому не менш важливим було б також скоригувати глобальну філософію західної підтримки України з фіксацією мети: замість "стільки, скільки потрібно" - "до перемоги України". Успіх на полі бою кується не лише на фронті, а й у кулуарах світової політики.

Джерело

Про автора: український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.